неділя, 17 вересня 2017 р.

Урок розвитку зв'язного мовлення 4 клас. Складання розповіді за картиною

Урок розвитку зв’язного мовлення
Тема.         Розповідь за картиною. Дмитро Артим «Калинонька»
Мета.         Ознайомити з творчістю сучасного українського художника Дмитра Артима, вчити дітей складати розповіді за картиною на основі методики ТРВЗ, розвивати творчу уяву, образне мислення, увагу, спонукати до спостережень у природі, вчитись «читати» замисел художників у їх картинах,  виховувати любов до природи, захоплення її красою, патріотичні почуття, спонукати бачити прекрасне.
Обладнання. Медіа засоби, презентація про творчість художника, картина «Калинонька», додатковий матеріал з теми, зошити для творчих робіт, чернетки.
Попередня підготовка. За тиждень до проведення уроку клас поділяється на групи. Діти  добирають матеріали та роздруковують для всіх учнів класу:
1 група – науковий опис калини (де росте, коли цвіте тощо);
2 група – художній опис калини;
3 група – легенда про калину;
4 група – цілющі властивості калини та застосування у медицині;
5 група – загадки, прислів’я та вислови про калину.
Для роботи над картиною варто спланувати 2 уроки:
 1 – підготовка до написання твору,
2- власне написання твору
Хід уроку
І. Організація класу. Психоемоційне налаштування.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та завдань уроку.
Сьогодні у нас урок розвитку писемного мовлення. Що це за урок? ( урок,  на якому розвиваємо своє мовлення, вчимося писати твори)
Спробуйте здогадатись, що це за слова
УХЖДОКНИ      РКАНАТИ          ЗАЙЖПЕ
(художник           картина               пейзаж)
Як ви думаєте, як ці слова пов’язані з уроком розвитку писемного мовлення?
(писатимемо твори за картиною)
Молодці! Дякую за відповіді.
Ми продовжуємо знайомитись із творчістю сучасних українських художників.
Уявіть, що ви потрапили на виставку картин талановитого українця – Дмитра Артима. Цей митець став для багатьох поціновувачів мистецтва справжнім відкриттям. Шкода, що найбільше про нього знають лише у Миколаєві – там, де сьогодні проживає художник разом зі своїм талановитим сімейством.
Ми познайомимося з його творчістю та за однією з його картин писатимемо розповідь.
ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду.
1. Знайомство з творчістю художника.
Картини Дмитра івановича Артима – шедеври олійного живопису, від яких просто перехоплює дух. Найбільше уваги художник приділяє саме пейзажам.   Сам митець про свій улюблений жанр живопису каже: "Я обожнюю природу. В ній, на мою думку, частинка історії народу, його моральність. Вважаю, ми зобов'язані передати наступним поколінням красу нашої мальовничої землі, якою так щедро наділила нас доля. Переконаний, що пейзаж є найпатріотичнішим жанром в образотворчому мистецтві."
 Щоб донести свій погляд до глядача, він завжди додає до своїх пейзажів колоритну народу "родзинку": маленькі дерев'яні містки через зимові замерзлі ріки чи старенька сільська церква, що виглядає з-за лісу… В будь-якому його полотні можна побачити щире захоплення українськими краєвидами.
Споглядаючи всю цю красу, доходиш висновку, що представлені полотна – це погляд людини з відкритим ніжним серцем і чистим сумлінням. Особливо гарні зимові пейзажі. Можливо тому, що народився художник 1 січня, на самісінький Новий рік, і дитячі та юнацькі роки його пройшли серед прекрасної карпатської природи, у селі Попелів Івано-Франківської області. Навчався в Одесі у вищому художньому училищі імені М. Грекова. Оселився і проживає у місті Миколаєві. Свою творчу діяльність розпочав у 1985 році, а от виставлятися став аж у 2000-му. Художник брав участь у великій кількості всеукраїнських виставок, які проходили у Києві (неодноразово), Донецьку, Кіровограді, Дніпропетровську, Тернополі, Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську, а також у Росії та Польщі.
На одній з виставок у 2010 році увагу відвідувачів особливо привернуло велике полотно, на якому Дмитро зобразив одну з найбільш знакових подій в українській історії – Хотинську битву 1621 року. Сюжет картини розповідає про Петра Сагайдачного і його вояків, що відпочивають біля багаття. Працювати над цим шедевром Дмитру Івановичу довелось кілька років: він відвідував місце події - Хотин, вивчав історичні документи, польські та українські архіви, заглиблювався в особливості епохи, цікавився тогочасними костюмами, побутовими речами і зброєю, аби картина вийшла якомога більш правдоподібною. Адже робота над таким полотном потребує чимало часу та наснаги.
Пізніше ми повернемося до цієї картини та спробуємо висловити свої враження про неї.
І на завершення додам, що роботи Д. Артима знаходяться у Міністерстві культури України («Кукурудзяне військо»), Миколаївському художньому музеї ім. Верещагіна («Різдвяні верби»), а також у приватних колекціях як в Україні, так і за кордоном: в Італії, Англії, Німеччині, США, Росії.
2. Знайомство з картиною «Калинонька».
Ви виконували різні завдання по підбору мовного матеріалу про калину. А тепер розкриваю секрет навіщо. Ми писатимемо за картиною Д.Артима «Калинонька» твір.
Про що свідчить назва картини? Ну що ж у цій картині незвичайного, скажете ви. Кущ калини на подвір’ї одного, напевно, сільського обійстя. Ви навіть не уявляєте, як зможете красиво розповісти про цю картину після виконання конкретних послідовних завдань (які в інформатиці називають алгоритмами).
ІV. Мовленнєво-теоретична підготовка до складання зв’язного висловлювання.
Організація мовленнєвої діяльності за методикою ТРВЗ.
1.Виділення об’єктів, зображених на картині.
- Пропоную уважно роздивитися картину у підзорну трубу.
- Що ви бачите на картині? (кущ калини, жовте листя, кетяги калини, дерев’яний паркан, білий сніг, одноповерхові будинки, засохлі стебла укропу.
- Кого ви бачите на картині? (Маленьку пташку, жовтогруду синичку, яка сидить на гілці калини)
- Як ви думаєте, що є головним об’єктом на картині? (кущ калини)
Попрацюйте в групах та опишіть її, використовуючи додаткову інформацію.
2.Встановлення взаємозв’язків між об’єктами на картині.
Калина – обійстя.
Калина – пташка.
Калина – зима.
Калина – будинки.
- Про що нам можуть розповісти ці поєднання?
(Калина росте у обійсті дбайливих господарів, не у полі чи біля річки, а саме у людей. Вона дарує свої щедрі плоди певній родині. Але не тільки люди споживають ці  дарунки, а й пташки у холодну пору року живляться ягідками цієї цілющої рослини. Ягоди калини гіркі, тому їх треба збирати після перших заморозків, коли гіркота зникає і ягоди стають солодшими. Надзвичайно красива калина у різні пори року, але взимку її яскраво-червоні кетяги на фоні білого снігу підкреслюють її неймовірну красу. (Можна спробувати скласти невеликі діалоги в групах між об’єднаними об’єктами)
3.Опис картини на основі можливого сприйняття об’єктів різними органами чуттів.
Уявіть, що ви потрапили в картину.
- Що на картині можна понюхати? («Тут пахне свіжістю, морозним повітрям, димом …»);
- Які звуки можна почути? («Я чую шелест сухого листя, завивання вітру, розгойдування вітром гілок, рипіння снігу…»);
- Що можна відчути на дотик? («Коли я торкаюсь руками я відчуваю соковиті ягідки калини, ширшаву кору куща, холодний сніжок, м’якеньке пір’ячко пташечки…»);
- Що можна відчути на смак? (Так і хочеться покуштувати цих ягід, хоча свідомо знаєш, що вони мають гіркуватий присмак.)
Щоб ви справді відчули смак ягідок калини, я вам пропоную їх скуштувати насправді (вчитель роздає кожній групі по одному грону)
4. Складання порівнянь, метафор за змістом картини.
Опрацювання загадок, дібраних дітьми, в групах, добір порівнянь. Обговорення.
Кущ пишний, наче букет.
Кетяги палахкотять, мов ліхтарики.
Кущ красується кетягами, наче дівчина вродою.
Сухі листочки, наче жовті метелики.
Метафора
Калина – домашній лікар. (Лікує як лікар вдома)
Ягоди наповнені цілющим соком.
5. Перетворення об’єктів у часі.
На картині зображена зима. Давайте пофантазуємо і спробуємо перенестися у минуле або майбутнє (осінь або весну). Оберіть самі.
(Зовсім нещодавно радували око красиві яскраво-червоні кетяги калини серед ще зеленого та жовтіючого листя. Наливалися вони цілющим  соком матінки землі та живильним теплом осіннього сонечка.
За суворою зимою прийде ніжна весна. Калинонька віддасть всі свої ягідки та знову вкриється пишним цвітом, ніби наречена вбереться у весільний віночок.
Із приходом весняного тепла на гілочках калини набухатимуть бруньки. Потім весь кущ вкриється білими суцвіттями-парасольками, вбираючи тепло сонця та живильну вологу землі. 
6.Складання розповідей з різних точок зору.
Давайте створимо павутинку-характеристику калини, передавши її.
емоційний настрій і стан, риси характеру цієї рослини.
Для мене цей кущ наче живий, наділений людськими якостями. Щоб краще уявити риси головної героїні, уявіть, що ви та калинонька на картині. Охарактеризуйте її.
Цілюща, корисна
Щедра, гостинна
Витончена
Пишна, розкішна  
Калина

Ніжна
Чутлива
Спокійна
Добра

7. Смислова характеристика картини.
Ми розглянули картину, описали зображене. А тепер спробуємо вияснити в чому смисл картини. Давайте здогадаємось, що хотів нам розказати художник.
Дмитро Іванович Артим назвав картину «Калинонька». У назві відчувається любов до цієї рослини, лагідність, ніжність.
Яке з обраних вами прислів’їв найбільше відповідає задуму автора?

Калина – це стрункий кущ, що навесні приваблює білим цвітінням, а взимку вабить яскраво-червоними плодами. Ці невеличкі червоні ягоди, які дуже схожі на краплини крові, вважають символом життя. Вона дуже поширена на всій території України. Її саджали біля кожної хатинки, як ознаку української оселі. Шанують її здавна люди за красу і лікувальні властивості.
.                          
Калина і Україна нероздільні. Народ України шанує її за пишну вроду й цілющі властивості. Нема, мабуть, такого села в Україні, де б за тином чи біля колодязя, у лузі чи на березі водойми не росла, не квітла вона рясним цвітом білим навесні та не рум'яніла червоними ягодами аж до зими.

Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.   

V. Створення тексту зв’язного висловлювання. Розв’язання мовленнєвої ситуації.
Написання твору за змістом картини.
Основні етапи роботи над учнівським твором (алгоритм розумових дій)
1.Вибір теми й визначення основної думки твору.
2. Упорядкування й систематизація дібраного матеріалу
3. Складання плану (за бажанням).
4. Робота із чернеткою.
5. Перевірка, доопрацювання і редагування.
6. Назва твору (добір заголовка).
7. Запис кінцевого результату своєї роботи в робочий зошит або на окремі аркуші паперу (для створення книжки «Подарунок картині»).

Орієнтовний план
1.Кущ калини на подвір’ї.
2. Мої відчуття.
3. Калинонька навесні або восени.
4. Символ України.

А тепер приступаємо до етапу написання твору.
Ви можете написати твір-розповідь про зображене, можете перевтілитися у калиноньку і розповісти про те, що вона бачить та відчуває, можете дібрати уявний діалог між об’єктами на картині. Головне, у творі має відобразитись ваша головна думка. Адже ваші роботи – це результат вашого сприйняття картини. У них мають відбитися ваші почуття, ставлення до картини.
Подумайте, який матеріал ви використаєте (з дібраного вами,  колективно дібраного на уроці) 
Ваша робота починається з чернетки. Висловлюйте послідовно свої думки, вони мають відображати розкриття теми. Використовуйте порівняння, метафори, загадки.

Як уникнути повторень у творі?
Як можна ще сказати про калину?
 Калина -  красуня, чарівний кущ, українське диво, родинний оберіг.
Кетяги - грона, китиці.
Люди – вони, українці.
Ягоди – плоди, червоні ліхтарики      
VІ.  Удосконалення творчих робіт за рахунок колективного досвіду.
Я – ваш консультант. Ваші товариші у групах – також ваші помічники. Обговорюйте свої записи. Але, якщо хочете запитати поради у товариша, не відривайте його від роботи, коли він думає, або занотовує свої думки. Адже інколи легко можна забути те, що хотілось сказати.
VІІ.  Рефлексія та саморефлексія. Підбиття підсумків мовленнєвої діяльності учнів за результатами уроку.
Пригадайте прізвище художника та назву картини, за якою ми сьогодні працювали? Які ще картини цього художника ви запам’ятали?
Чи сподобалося вам писати твір за картиною?
Що видалось найцікавішим?
Я щиро вам вдячна за співпрацю. Впевнена, що у нас вийде надзвичайно гарний подарунок-книжка картині.



Дмитро Артим «Калинонька»


вівторок, 30 серпня 2016 р.

Доброго дня, колеги! За цим посиланням ви можете подивтись презентацію засідання міського методоб’єднання 29.08.2016. З повагою Алла Ніколайчук https://drive.google.com/file/d/0BwoHFCaYTBAbQjBBQ3VRZUlPaGM/view?usp=sharing

понеділок, 28 березня 2016 р.

Екскурсія в картинну галерею


  • 23 березня 2016 року учні  4-В класу здійснили екскурсійну поїздку до м. Рівного у галерею європейського живопису «Євро-Арт».
  •          Екскурсовод  познайомила  учнів із мистецтвом ХIX–XXІ ст.. У чотирьох залах галереї презентований живопис західноєвропейських та українських художників зі світовими іменам. Перевіркою сприйняття нової інформації був квест за картинами галереї. Хлопчики і дівчатка бігали із зали до зали, шукаючи відповіді на запитання. Винагородою за успішне проходження випробування був майстер-клас по виготовленню листівки у техніці квілінг та запашний чай з печивом.
  • Захоплені творчістю художників, веселі та радісні, діти повернулись додому. Адже мистецтво надихає...





















пʼятниця, 13 листопада 2015 р.

День ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ у місті Києві

Вже стало гарною традицією для вчителів початкових класів НВК№3 відзначати День ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ  у місті Києві.

       
 Цьогоріч 30 жовтня разом з колегами Поліщук Л.Б., Пруською Н.С.,   Чернецькою В.І., Федорчук Л.В., Караван А. М., Дреус С.І., Власюк Т.М. ми побували на святі газети, яке проходило у ліцеї "Голосіївський".



  

Надзвичайно приємно, що головний редактор газети Ірина Дмитрівна Стратілат відзначила кафедру початківців НВК№3 подякою за гарну співпрацю. В свою чергу педагоги  подарували символічний номер газети та побажали гарних тиражів. 


         В рамках свята ми побували на майстер-класах:
1)    Оригінальні ідеї для проведення уроків літературного читання
Модератор: Віра Орестівна Науменко  (автор підручника «Літературне читання» за новою програмою);
2)    Текстоцентричні технології на уроках української мови в 1—4-х класах
Модератор: Мар’яна Дмитрівна Захарійчук (автор підручника «Українська мова» за новою програмою);
3)    Профілактика професійного й емоційного вигорання педагога
Модератор: Діана Сабол;
4)    Storytelling у початковій школі
Модератор: Інна Большакова;
5)    Виготовлення ляльки-мотанки в різних техніках
Модератори: Світлана Бурдак, Валентина Тесленко.

Зокрема, я разом з Людмилою Борисівною Поліщук провела майстер-клас «Методика складання розповіді за серією малюнків та за картиною на основі ТРВЗ-педагогіки», на який завітали колеги з різних куточків України.



Програма дня була надзвичайно цікавою та насиченою. Теплий прийом та атмосфера  співпраці додавали піднесеного настрою. Педагоги повернулись сповнені гарних вражень та нових задумів. Адже участь у  майстер-класах різної тематики –  це, насамперед, підвищення професійної компетентності.