Паспорт проектної роботи:

Назва проекту.  Ой весно, весно, днем красна

Керівник проекту. Алла Дмитрівна Ніколайчук, вчитель початкових класів    Шепетівського  НВК№3, Хмельницької області.

Email: anikolaychuk29@gmail.com

Контактний телефон: 0965572868

Склад проектної групи. Учні 3-В класу Шепетівського НВК№3

Тип проекту.      Груповий середньої тривалості (місяць) дослідницько-пошуковий проект

Проблема. Поверховість знань історії наших предків, слабке  розуміння календарно-обрядових дійств українського народу у різні пори року, зокрема навесні, повернення із забуття  «історичної пам`яті».

Мета проекту: дізнатися про веснянки, як календарно-обрядові дійства, їх сутність та значення,  розучити пісні-веснянки, розучити хороводи та народні ігри, які виконуються у цьому обряді, організувати екскурсію у весняний ліс.

Завдання проекту.

1.     Визначення напрямків роботи по проекту.

2.     Формування груп по напрямках.

3.     Обговорення плану роботи учнів. Збір інформації по напрямках проекту.

4.     Звіт роботи груп по напрямках. Розучування веснянок, хороводів, ігор.

5.     Підготовка мультимедійної презентації та буклету по темі проекту.

Хід роботи над проектом

І етап. Організація проекту

1.Повідомлення вчителем теми проекту. Мотивація діяльності.

- Яка пора року вам подобається найбільше? (Відповіді учнів)

Для когось улюблена пора року пов`язана з днем народження, для інших з канікулами чи розвагами.

- Як ви думаєте, яка пора року для наших давніх предків мала особливу радість?

Якщо згадати, що наші далекі предки дуже шанували Матінку природу, Сонечко, різні природні явища, то можна здогадатись, що це – весна. Справа не тільки в тому, що увесь довколишній світ у цей час оживає та  зодягається у зелені шати. У давнину це був ще й початок нового року, новолітування. Тобто Новий рік мав неодмінно збігатися з пробудженням природи.

- Чи радієте ви приходу нового року?

Так же весело та радісно наші пращури, ще їх називали «дайбожичі» (люди, які шанували Даждьбога, Сонячного Бога) зустрічали Новий рік. Вони співали веснянки, гаївки, водили хороводи на луках або галявинах лісу, грали в ігри.

- Але, на жаль, у наш час забулися ці веселі, гарні традиції, які складали шану природі та всьому живому на Землі.  У цьому був закладений глибокий зміст, а саме любов та повага до землі, сонця, води, рослин та тварин. Адже  життя людини і визначає навколишній світ.

У сучасному світі люди бездумно нищать та забруднюють природу, не задумуючись над тим, що це може призвести до екологічної катастрофи. Сьогодення рясніє хворобами, часом і невиліковними.

- Як ви думаєте, чому?

На мою думку, це пов`язане із втратою зв`язку з ПРИРОДОЮ, послабленням любові та поваги до всього, що нас оточує.

- Як ви думаєте, чи потрібно відновлювати втрачені зв`язки? Чи може це змінити життя на краще?

- Що для цього потрібно зробити?  

2. Оголошення теми, мети та завдань проекту.

Щоб змінити світ навколо, потрібно, перш за все, почати з себе.

Пропоную в ході проектної діяльності дізнатися про веснянки, як календарно-обрядові дійства, їх сутність та значення,  розучити пісні-веснянки, хороводи та народні ігри, які виконуються у цьому обряді, здійснити екскурсію у весняний ліс.

В ході роботи нам потрібно виконати ряд завдань:

1. Визначення напрямків роботи по проекту.

2.Формування груп по напрямках.

3. Обговорення плану роботи учнів. Збір інформації по напрямках проекту.

4.Звіт роботи груп по напрямках. Розучування веснянок, хороводів, ігор.

5.Підготовка мультимедійної презентації та буклету по темі проекту.

 

ІІ етап. Планування проекту

1.Вибір учнями напряму діяльності, шляхів вирішення проблеми та формування робочих груп.

Тема роботи досить цікава та об`ємна. Щоб підготувати мультимедійну презентацію, нам потрібно зібрати та опрацювати багато різної інформації. При цьому потрібно діяти оперативно та злагоджено, бути доброзичливими, старанними та відповідальними, і, обов`язково, доводити розпочату справу до кінця.

Пропоную нашу діяльність здійснювати за таким напрямками:

1)    збір та опрацювання інформації про веснянки, як календарно-обрядові дійства;

2)    підбір та розучування спільно з вчителем музики пісень-веснянок та хороводів;

3)    підбір та розучування  народних ігор, які виконуються у цьому обряді.

Діти об`єднуються у групи, обирають капітана та обговорюють план дій. Вчитель виступає у ролі консультанта.

2. Визначення критеріїв оцінювання проектної діяльності учасників.

- Як ви думаєте, в чому основна цінність нашої роботи?

ІІІ етап. Реалізація проекту

1.Визначення джерел потрібної інформації

На уроках інформатики ви навчились шукати потрібну інформацію в Інтернеті. Тому можете скористатися сайтами

http://traditions.org.ua/pisni/vesnianky

http://nashe.com.ua/

http://yavoryna.kiev.ua/Vetsnianky.htm

http://www.skarby.org.ua/

http://mirvol.at.ua/

Цікаву інформацію знайдете у літературі:

Скуратівський В.Т. Місяцелік: Укр.нар.календар. – К.: Мистецтво, 1992.- 202 с.: іл..

Лозко Г.С. Коло Свароже: Відродження традиції. -3-тє вид.; Ніжин: ТОВ»Видавництво «Аспект-поліграф», 2009.- 228 с.

Лозко Г.С. Українське народознавство

Календарні та народознавчі свята. Початкова школа

2. Самостійна пошукова робота учнів.

3. Виготовлення  освітнього продукту.

Створення мультимедійної презентації та виготовлення брошури, розучування веснянок, гаївок, народних ігор.

Темі веснянок, гаївок присвячується урок позакласного читання та урок музики.

Робота над проектом проходить в позаурочний час, деякі ігри діти грають під час рухливих перерв, уроків фізкультури.

ІV етап. Підсумок проекту

Презентація результатів навчального проекту.

Екскурсія у весняний ліс з метою ведення хороводів та гри у ігри, запрошення учнів паралельних класів для перегляду мультимедійної презентації, розучування ігор.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Допоміжні матеріали для 1 групи

З давніх-давен, як тільки перше Сонце пригрівало по-весняному після морозної зими і з вершечків пагорбів сходив сніг (приблизно в кінці січня — на початку лютого), дівчата в супроводі «пані-матки» (хороводниці) виходили з вечорничних теплих хат гукати Весну. За давнім українським звичаєм, на «гуканки» бігли швидше від усіх інших дівчата-підлітки, яким вже виповнилося або виповниться цього літа шістнадцять років; кожна поспішала повідомити свою Долю і Богів про свою зрілість, про своє повноліття — готовність до парування та одруження. Тому у давніх веснянках дівчата порівнювалися із стиглим маком чи грушкою (грушею)...

На початку XIX століття в народі добре знали: якщо дівчина спізнилася на зустріч до Богині Любові — Лади, то Доля може обминути, обійти, не помітити її цього року, а її суджений може так і не зустрітися з нею. Про живучість і силу цього повір’я свідчить і давній звичай — на Великдень бити у дзвони. Дівчата, які бажали в новому році обов’язково знайти нареченого й одружитися, в різний спосіб добивалися у місцевого попа дозволу вилізти на дзвіницю і якомога сильніше вдарити у дзвони, сповіщаючи увесь світ, що вони готові до одруження.

Але переслідування християнською церквою усіх народних свят, звичаїв і обрядів дуже часто завершувалися забуттям або повним їх зникненням. На час буяння веснянкових хороводів християнська церква запровадила передпасхальний піст із суворою забороною співати, танцювати, музикам грати, а також залицятися і цілуватися.

Щоб врятувати веснянки від повного зникнення, в народі придумали для них назву «постові пісні», але й це не врятувало їх від поступового зникання і забуття; врешті, незначна їх кількість перетворилася у дитячі забави... І лише деякі з них ще заховують в собі рештки давнього українського минулого, давньої української дохристиянської духовності і віри, яка й створила могутню і міцну основу для існування і життя цим дивовижним зразкам українського національного світогляду, мистецтва і культури.

Нині веснянки прийнято співати лише на великі християнські свята весняного часу і, зокрема, на християнську Пасху, тоді як в дохристиянській Україні веснянки і хороводи молодь водила від Стрітення і до Зелених Свят, Русалій.

Але, як би суворо не забороняли українські духовні пісні і обряди, веселощі і свята (зокрема, веснянки), до нас все-таки дійшли пісенні «перлинки», в яких згадуються імена і призначення давніх українських Богів і Богинь: Лади, Лелі й Полеля, Ярила-Чурила, Дажбога та інших. Яскравим зразком таких пісень є веснянка, записана неупередженим, визнаним і шанованим етнографом-мовознавцем Олексою Ошуркевичем на Волині в 1965 році.

Веснянка зі збірника: Ой ти, соловейку,  Ти ранній пташку*, Ой чого так рано  Із Вир’ячка вийшов? — Не сам же я вийшов —  Дажбог мене вислав, З правої рученьки  І ключики видав: З правої рученьки —  Літо відмикати,  З лівої рученьки —  Зиму замикати.  А ще по горах* Сніги лежали*,  А по дорогах*  Криги стояли.*  Я тії сніги*  Ніжками потопчу, Я тії криги*  крильцями поб’ю*,  І кубелечко*  Я собі зів’ю*,  І в кубелечці*  Діток наведу*.[1]

Інтуїтивно відновлена веснянка: Ой ти, соловейку,  Ранняя пташечко (пташейко)! Ой чого так рано Із Вир’ячка вийшов? — Не сам же я вийшов — Дажбог мене вислав, [Дажбог мене вислав]  І ключики видав: З правої рученьки — Літо відмикати,  З лівої рученьки — Зиму замикати.  По [високих] горах [Ще] сніги лежали, По [битих] дорогах Криги [ще] стояли. [А] я тії сніги Ніжками (лапками) потопчу, [А] я тії криги Крилечками поб’ю, [Тепле] кубелечко. Я [для] себе зів’ю. [В теплім] кубелечку Діточок наведу.

Зірочкою і нахилом позначені рядочки веснянки, які були невдало змінені після редакторської літературної правки, тобто під час підготовки до видання збірника.

Варто зазначити, що ця давня веснянка була внесена у збірник «Пісні з Волині», який побачив світ у 1970 році, але без нот (з «руйнівними» редакційними правками). Під час редакційного втручання, спрямованого (ймовірно) на поетизацію і римування тексту пісні, було невдало змінено справжній музичний ритм цього давнього зразка веснянки.

Ще у листі до Івана Франка від 11 жовтня 1893 року Леся Українка зауважила: «Я, бачте, думаю, що пісня без мотиву тільки наполовину жива», бо музичну частину фольклорних зразків письменниця цінувала більше, ніж словесний матеріал. Вона, на відміну від інших збирачів фольклору, добре усвідомила, «що записати пісню без мотиву — значить зробити тільки половину справи, тим більше, що по мотивах обрядових пісень можна уважати часом, наскільки є стародавня яка пісня».

Наприкінці 90-х років ХХ ст., а це через понад 30 років, етнограф Олекса Ошуркевич, оснащений вже диктофоном, повторно поїхав в села Камінь-Каширського р-ну в надії записати знову веснянку, в якій згадувалося ім’я «Дажбог» — ім’я давнього Бога дохристиянської духовності і віри українців (і загалом слов’ян). Але нікого з колишніх виконавців цієї веснянки він уже не застав. Тому довелося просити переспівати чи, бодай, згадати слова і спів (мотив) цієї веснянки молодших жінок (молодше покоління жінок). Та, на превелике здивування фольклориста, замість слів «Дажбог мене вислав», молодші виконавиці вже співали «Господь мене вислав», «Сам Бог мене вислав», «Пан-Біг мене вислав». Стародавнє релігійне слово «Дажбог» (власне ім’я праслов’янського Бога) зникло назавжди зі слів веснянки і також з мислення сучасних жителів сіл Волині. Бо вже в деяких схожих зразках цієї веснянки прибрано навіть рядок про Дажбога — Бога — Пан-Бога — Господа.

Але пісню було врятовано. Бо записані пісні дали змогу ще раз пересвідчитись у правильності тверджень відомої української письменниці Лесі Українки про «смерть» пісні без пісенного звучання. До того ж стало відомо, що в кожному селі однієї місцевості (району і навіть області) схожі за звучанням і змістом пісні все ж звучать по-різному, відмінно одна від одної. Слова пісень також відчутно різняться, але ритм музичного супроводу в усіх піснях майже однаковий.

Ось тексти в первинному звучанні й у дещо правленому, відповідно до сучасних правил звучання і вимови:

Ой ти, соловейку
(веснянка)

Первинні слова веснянок (як чуються)		Слова з незначними правками (літературне звучання)
Ой ти, соловейку, Раная пташейку, раная пташейк... Ой чого ти  вийшов З Вирії ранейко, з Вирії ранейк... Не сам же я вийшов Господь мине вислав, Господь мине вис... Господь мине вислав Ще й ключікі видав, ще й ключікі вид... с. Оленине Камінь-Каширського р-ну		Ой ти, соловейку, Ранняя пташейко, ранняя пташейк... Ой чого ти вийшов З Вирію ранейко, з Вирію ранейк... Не сам же я вийшов Господь мене вислав, Господь мене вис... Господь мене вислав Ще й ключики видав, ще й ключики вид... с. Оленине Камінь-Каширського р-ну
Ой ти, соловейко, Ти — рання пташичко, ти — рання пташич... Ой чого ж так рано Із Вирию вийшов, із Вирию вийш... Сам же я не вийшов — Сам Бог мене вислав, сам Бог мене вис... Сам Бог мене вислав, Щи й ключики видав, щи й ключики вид... Зиму замікати, Літичко вмікати, літичко вмікат... Ой, там при долині Біли сніжки біліють, біли сніжки білій... Я ті білі сніжки Лапками потопчу, лапками потоп... Ой там при дорозі Вирба (й) не розвита, вирба не розвит... Я тую вирбицю Носиком розіб’ю, носиком розіб... Носиком розіб’ю, Гніздичко ізів’ю, гніздечко ізів... Гніздечко ізів’ю Яїчок нанесу, яїчок нанес... Яїчок нанесу Діток вигодую, діток вигодуй... Діток вигодую, На славоньку пущу, на славоньку пущ...		Ой ти, соловейку, Ти —  рання пташечко, ти — рання пташеч... Ой чого ж так рано Із Вирію вийшов, із Вирію вийш... Сам же я не вийшов — Сам Бог мене вислав, сам Бог мене вис... Сам Бог мене вислав, Ще й ключики видав, ще й ключики вид... Зиму замикати, Літечко вмикати, літечко вмикат... Ой, там при долині Біли сніжки біліють, біли сніжки білій... Я ті білі сніжки Лапками потопчу, лапками потоп... Ой там при дорозі Верба не розвита, верба не розвит... Я тую вербицю Носиком розіб’ю, носиком розіб... Носиком розіб’ю, Гніздечко ізів’ю, гніздечко ізів... Гніздечко ізів’ю Яєчок нанесу, яєчок нанес... Яєчок нанесу Діток вигодую, діток вигодуй... Діток вигодую, На славоньку пущу, на славоньку пущ... с. Олексіївка  Камінь-Каширського р-ну

Словесний запис і текстологічна правка: А. Богород,

Нотне розшифрування: В. Шапошніков

1. Ой ти, соловейку  с. Оленине Камінь-Каширського району

2. Ой ти, соловейку  с. Олексіївка Камінь-Каширського району

Подаємо також відновлений зразок веснянки, складений на основі наймилозвучніших рядків, взятих з усіх вищенаведених веснянкових зразків. Насправді ж, цей зразок не може вважатися найправильнішим чи найповнішим, найточнішим чи найдосконалішим, бо у кожному селі свої пісенно-словесні, звуково-ладові вподобання і звичаї. Цей пісенний зразок легко і зручно співається на мотив будь-якої з наведених веснянок.

Ой ти, соловейку, ранняя пташейко, 
Ой чого так рано із Вирію (Вир’ячка) вийшов.
— Не сам же я вийшов — Дажбог мене вислав, 
Дажбог мене вислав, ще й ключики видав,
З правої рученьки — Зиму замикати,
З лівої рученьки — Літо відмикати.
Ой іще сніжочки та й по горах лежать. 
Ой іще льодочки по долинах стоять. 
Ой іще вербонька не розвивалася. 
Я тії сніжочки ніжками (лапками) потопчу.
Я тії льодочки крилечками поб’ю.
Я тую вербицю носиком (дзьобиком) розклюю.
Носиком (дзьобиком) розклюю, кубелечко зроблю (зів’ю).
Кубелечко зроблю (зів’ю), яєчок нанесу.
Яєчок нанесу, діточок (пташечок) виведу.
[Діток вигодую, на славоньку пущу].

(Упорядкування і складання: Анатолій Богород)

Використані писемні джерела:

1. Леся Українка. Зібрання творів у 12 т. — К.: Наукова думка, 1977. — Т. 9.
2. Леся Українка. Зібрання творів у 12 т. — К.: Наукова думка, 1978. — Т. 10.
3. Пісні з Волині / Упор. текстів Олекса Ошуркевич. — К.: Музична Україна, 1970. — С. 31, 32. (Записано у 1965 р. в с. Підциря Камінь-Каширського р-ну Волинської обл.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Матеріали щодо до підбору та розучування  веснянок, гаївок, хороводів

(допоміжні матеріали для 2 групи)

 

Веснянки - назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.

Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Назв у веснянок є багато: «ягівка», «гаілка», «гагілка», «ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші. Кожна місцевість, окрім особливої назви, мала ще й свої традиційні слова веснянок та веселих забав.

Різновидом веснянок є гаївки - пісні, що виконувались тільки у час великодніх свят. Гаївок було багато і різних: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат, були й гаївки, у яких парубки та дівчата обирали собі пару. На відміну від гаївок, веснянки обіймають цілий цикл весняних пісень, які співаються від Благовіщення цілу весну. Так, не кожна веснянка є гаївкою, хоч кожна гаївка є веснянкою.

Але, попри все,  найголовнішим залишається те, що усі веснянки, як би їх не називали – це ті пісні, що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу та оптимізм та є дорогоцінним скарбом ранньої культури наших прапрадідів.

«Ой весно, весно, днем красна» (веснянка)

Ой весно, весно, днем красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

Принесла я вам літечко,

Ще й запашненьке зіллячко,

Вам, дівчатка, – по віночку

З хрещатого барвіночку.

Парубонькам – по кийочку,

А бабусям – по ціпочку.

Парубкам – товар гонити,

Бабусям – внучат глядіти.

«Благослови, мати» (веснянка)

Благослови, мати, 

Весну закликати! 

Весну закликати, 

Зиму проводжати! 

Зимонька в візочку, 

Літечко в човничку.

«Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?» (веснянка)

Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?

Зимувала у садочку, на колочку пряла.

Пряла на колочку горобцю на сорочку.

 Що виведу нитку – горобцю на свитку,

Що виведу другу – горобцю на пугу,

Що позоставались кінці – горобцю на штанці.

«Що ж ти нам, весна, принесла» (веснянка)

Що ж ти нам, весна, принесла? 

 Та принесла я вам літечко, 

 Щоб родилося житечко 

 Ще й червонії квіточки, 

 Щоб, квітчалися дівочки. 

 Пісеньки співали, 

 В решето складали, 

 Повісили решето на вербі; 

 Як налинули лебеді 

 Та звалили решето додолу, — 

 Час вам, дівчата, додому, 

 Мішайте свиням полову. 

 А ви, хлоп'ята, за нами, 

 Їжте полову з свинями, 

 А ви, дівчата, — калачі, 

 Щоб любили вас паничі.

«Травка-веснянка» (веснянка)

Травко- муравко, 

Стелись на галявку, 

На стежку до броду, 

На стежку до хати, 

Де ходить по воду 

Іванкова мати.

 

Травко-ласкавко, 

Стелись аж до ґанку.

— Ми будем з тобою,-

Матуся сказала.— 

Покропим водою, 

Щоб ти не зів'яла.

 

Травко-веснянко, 

Стелись на полянку, 

На згір'я шовкові, 

На луки під гаєм, 

На землю в обнові, 

Де ми виростаєм.

«А в Кривого Танця» (веснянка)

А в Кривого Танця

Та не виведем Кінця!

Треба його та й виводити,

Лад йому та й наводити.

 

Ой Вулиця та й Широкая,

Чого Трава невисокая?

Бо Парубки та й істоптали

Великими та й Ножищами,

 

Великими та й Ножищами,

Подертими Постолищами!

Ой Вулиця та Вузенькая,

Чого Трава Зелененькая?

 Бо Дівоньки та й істоптали

Маленькими Ноженьками,

Маленькими Ноженьками,

Червоними та Чобітками.

 Червоними та Чобітками,

Золотими та Підківками.

Вербовая дощечка

 Вербовая дощечка, дощечка, дощечка,

 По ній ходить Насточка, Насточка, Насточка.

 Де ти, Насте, бувала, бувала, бувала,

Як діброва палала, палала, палала?

 Решетом воду носила, носила, носила,

 Та й діброву гасила, гасила, гасила.

 Ой ходила, леліла, леліла, леліла,

На всі боки гляділа, гляділа, гляділа.

 Відки неньо приїде, приїде, приїде,

 Що Настойці привезе, привезе, привезе?

 Привезе їй хусточки, хусточки, хусточки,

З косівської сторони, сторони, сторони.

 На всі боки гляділа, гляділа, гляділа,

Відки милий приїде, приїде, приїде.

 Відки милий приїде, приїде, приїде,

Що Насточці привезе, привезе, привезе.

 Привезе їй чоботи, чоботи, чоботи,

 Козацької роботи, роботи, роботи.

 їх зозулька підкує, підкує, підкує,

А Насточка обує, обує, обує.

 Чобітки муть рипіти, рипіти, рипіти,

А підківки дзвеніти, дзвеніти, дзвеніти.

 А в підшивці лелітки, лелітки, лелітки,

А в опасці позлітки, позлітки, позлітки.

 

ОПИС ЗАБАВИ

  Варіант 1: Хоровод підковою, подібно до "Кривого танцю".

 Варіант 2: Молодь стає парами (хлопець-дівчина) одні за одними, беруться за руки і тримають їх високо над головами, роблячи прохід - коридор. Той, кому не дістолася пари, йде до витоку "струмка" і, проходячи під руками, шукає собі пару. Новоутворена пара проходить коридором наперед і доповнює собою "струмок". А той, чию пару роз'єднали, йде до початку і знову шукає собі пару, проходячи попід руками.

«Кривий танець»

Ми кривого танцю йдемо

Ми в нім кінця не знайдемо. (2]

А ні кінця, а ні ладу,

Не пізнати котра ззаду. (2)

Ти, сивая зозуленько, Закуй же нам веселенько. (2)

Ти тоді нам закувала, Як панщина панувала. (2)

А тепер ти вже не куєш, Бо панщини вже не чуєш. (2)

І тепер вже, як день білий, Ми панщини не виділи. (2)

Пішли тії пасти кози,

Що носили до нас лози. (2)

Хлопи ходять, люльки курять, Пани ходять, тай ся журять. (2)

Якби хлопа заманити, Щоби грошей заробити. (2)

Ходи, хлопе, молотити, Дам ти грошей заробити. (2)

Сороківця на день маєш, Ще й си ввечір погуляєш. (2)

ОПИС ЗАБАВИ

Варіант І

Учасники тримаються за руки і швидким кроком ходять підковою в одному напрямку. Кінці підкови зближені між собою. Форму підкови можна позначити на площі камінцями або можуть стати троє людей, як це показано на схемі.

Варіант 2 Учасники беруться за руки, творячи ланцюжок. Танцювальним кроком ходять за ведучим, який закручує гаївку в різних напрямках, тримаючись купки, щоб було чути спів один одного.

«Ягілочка»

Ягіл,ягілочка,

Ягілова дочка.

Устала ранесенько,   

Вмилася білесенько.

Голівоньку чесала,

Стьожки надівала.

Квіточки позбирала,

Віночок заплітала.

На вулицю вийшла,

Як зіронька зійшла.

Взялася попід боки,

Показала вискоки.

Пішла до Дунаю,

Там рибонька грає.

Вибери собі дівоньку,

Як калинову квітоньку.

З калинового цвіту,

Вибирай собі квіту.

З калинового лугу          

Вибирай собі другу.

З калинового плетю,

Вибирай собі третю,

З калинового мосту

Вибирай собі шосту.

 

ОПИС ЗАБАВИ

"Ягілочку" водять в колі звичайним кроком, відповідно до ритму мелодії. Дівчина-"Ягілка" в центрі кола показує рухи відповідно до тексту, Потім вибирає "дівоньку", одну, другу, третю... Утворене коло рухається в середині великого кола в протилежному до нього напрямку.

«Зайчик»

Зайчику, ти наш братчику!

Скочком-бочком перевернуся!

 Гребінчиком перечешуся!

Ані тобі, зайчику, куди вискочити,

Ані тобі, зайчику, куди виглянути!

Зайчику! За головоньку! Скочком-бочком...

Зайчику! За підбоченьки! Скочком-бочком...

Зайчику! За колінцята! Скочком-бочком...

Зайчику! Та й за ніженьки! Скочком-бочком...

Зайчику! Та за п'яточки! Скочком-бочком...

ОПИС ЗАБАВИ

Учасники стоять в колі лицем до середини, "зайчик" - у центрі кола. Ті, що в колі, відтворюють рухи відповідно до тексту: беруться за голову, за ніженьки, за колінцята... На слова "скочком-бочком перевернуся" всі в колі роблять два кроки в праву сторону, тоді, крокуючи на місці, через праве плече повертаються лицем назовні кола; на слова "гребінчиком перечешуся" - знову два кроки праворуч і, крокуючи, повертаються через праве плече лицем до середини кола, тоді наближаються до "зайчика" і відступають від нього. Ці рухи виконують всі одночасно і в ритмі гаївки.

 

 

 

 

 

 

Додаток

Матеріали щодо до підбору та розучування  народних ігор, які виконуються у цьому обряді

(Допоміжні матеріали для 3 групи)

Народні ігри, відомі нам як забава, як форма фізичного загартування,— своєрідна школа виховання, що формує поетичне мислення і мистецькі смаки. Гра була вигадана нашими предками як частина складного ритуалу, який мав на меті інтенсифікувати людську енергію для найповнішого впливу на явища природи і життя. Словесний текст ігор, який зараз, наприклад у весняних іграх, має першорядне значення, довгий час був лише одним із складових елементів, і то не найголовнішим, у комплексі ритмічного руху, жесту, вигуку. У колективному дійстві, магічному ритуалі, покликаному сприяти розвиткові й росту рослин чи тварин, головним смислом руху була імітація. Весняні ігри того часу, коли вони були рослинними магічними діями і виконувались дорослими представниками роду, можна назвати вегетаційними. Пізніше вони втрачають свій магічний смисл і переходять у розряд молодіжних та дитячих забав.

«А ми просо сіяли»

Дівчатка та хлопчики розділяються на дві однакові групи. Гравці з першої групи співають і наступають на супротивників, роблячи вперед кілька кроків і знову відходячи, гравці другої команди відповідають, виконуючи ті ж рухи.

- А ми просо сіяли, сіяли,

Ой див, Ладо, сіяли, сіяли.

- А ми просо витопчем, витопчем,

Ой див, Ладо, витопчем, витопчем.

- Та як же вам витоптать, витоптать?

- А ми коні випустим, випустим.

- А ми коні злапаєм, злапаєм.

- Та чим же вам лапати, лапати?

- Ой шовковим неводом, неводом.

- А ми коні викупим, викупим.

- А за що вам викупить, викупить?

- А ми дамо сто срібних, сто срібних.

- Не візьмемо й тисячі, тисячі.

- А ми дамо дівчину, дівчину.

- А ми дівчину візьмемо, візьмемо.

Довга лоза

Грають хлопці, які стають один за одним обличчям у потилицю на відстані 2 метрів. Голову і спину нахиляють, а гравець, який стоїть позаду, розганяється, перестрибує через кожного і стає попереду, так роблять всі по черзі.

Подоляночка

Діти беруться за руки й стають у коло. Вибирають «подоляночку». Діти співають, а «подоляночка» робить все те, що вони співають:

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона стала,

До землі припала,

Личка не вмивала,

Бо води не мала.

Ой, встань, устань, подоляночко,

Омий личко, як ту скляночку,

Візьмися в бочки, -

За свої скочки,

Та піди до раю

Бери ту, що скраю.

«Подоляночка» вибирає когось з кола і та стає на її місце.

Жучок (весняна гра)

Діти стають у два ряди обличчям один до одного. Беруться за руки, утворюючи «місток». А «жучок» (найменша дитина, кого вибрали) повинен пройти по руках, тобто по «місточку», тримаючись за голови граючих. Якщо пройде і не впаде, то вибирає собі в пару когось з гравців з іншої пари і стає в ряд. А той, хто залишився без пари виконує роль «жучка». Коли «жучок» проходить по руках, то діти співають:

А наш жучок невеличкий,

А на ньому черевички,

Грай, жучку, грай, грай, грай, вигравай.

Як виграєш, то наш будеш,

Не виграєш, дурнем будеш.

Грай, жучку, грай, грай, грай, вигравай.

Весняна забава

 Хлопці стають у рядок, тримаючись за руки, а дівчата стоять навпроти них і співають. 
Дівчата: 
Пустіть нас, пустіть нас у гай погуляти! 
Хлопці: 
Не пустимо, бо злий вітер може всіх вас взяти. 
Дівчата: 
Ой пустіть нас в зелен-гай! 
Хлопці: 
Вас не пустимо, і край! 
Дівчата: 
То ми самі проберемось!.. 
(Біжать з розгону й хочуть розірвати зчеплені руки хлопців. Хто рве, той залишається на боці хлопців. А решта знову співають і аж поки не залишиться жодної дівчини. Тоді всі стають у коло і співають): 
Ой гарно в гайочку гуляти, 
У віночки квіточки вплітати. 
Веселімся і пісні співаймо, 
Весноньку із сонечком вітаймо!

 

Паспорт проєктної роботи:

 

Назва проєкту.  Вигонка тюльпанів у зимовий період

Керівник проекту. Алла Ніколайчук, вчитель початкових класів    Шепетівського  НВК№3

Склад проектної групи. Учні 3-А класу, учні 7-В класу Шепетівського навчально-виховного комплексу №3

Тип проекту.      Груповий середньої тривалості (місяць) дослідницько-пошуковий проєкт.

Проблема. Вивчення теоретичного матеріалу на уроках предмету «Я досліджую світ» не часто супроводжується практичною діяльністю. Це пов’язано з насиченістю програмового матеріалу, проживанням дітей у містах, довготривалою дистанційною формою навчання, пов’язаною з вірусними хворобами, воєнним станом.

Мета проєкту: поглибити знання дітей з теми «Розмноження квіткових рослин»; практично виростити з цибулин квіти у зимовий період у горщиках на підвіконні; дослідити умови росту та цвітіння квіткових рослин; вчити дітей працювати у команді, планувати діяльність, доводити етапи роботи до логічного завершення, презентувати результати.

Завдання проєкту.

1.     Ознайомлення з презентацією учнів 7-В класу про вигонку тюльпанів (ознайомлення з досвідом практичної діяльності у початковій школі).

2.     Обговорення плану роботи учнів 3-А класу.

3.     Формування групи по дослідженню вигонки тюльпанів у зимовий період.

4.     Практична діяльність по темі проєкту.

5.     Узагальнення по темі дослідження.

6.     Звіт по проведенню дослідницької діяльності.

 

 

 

Хід роботи над проєктом

І етап. Організація проєкту

1.Повідомлення вчителем теми проекту. Мотивація діяльності.

Вивчаючи тему «Різноманітність рослин», ви дізнались про способи розмноження квіткових рослин. Пригадайте їх.

(Діти називають)

Які квіткові рослини розмножуються цибулинами?

Чи можна взимку придбати весняні квіти, наприклад тюльпани?

Значить люди навчились вирощувати взимку весняні квіти.

А чи змогли б ви виростити, наприклад, тюльпани в горщику в своїй оселі?

(Відповіді учнів)

Як ви думаєте, це цікаво? Що для цього потрібно зробити?

2. Оголошення теми, мети та завдань проекту.

Участь у проєкті допоможе поглибити свої знання з теми «Розмноження квіткових рослин». Вирощуючи власноруч весняні квіти взимку в школі або вдома на підвіконні, навчитесь планувати свою практичну діяльність, аналізувати отримані дані, презентувати власну роботу. Звісно, отримаєте задоволення від отриманого результату. У проєкту є практична цінність. Оскільки живі, власноруч вирощені квіти, будуть гарним подарунком для дорогих вам людей (мами, бабусі).

В ході роботи нам потрібно виконати ряд завдань:

1. Ознайомитись з презентацією учнів 7-В класу по вигонці тюльпанів (ознайомлення з досвідом практичної діяльності у початковій школі).

2. Обговорити план роботи учнів 3-А класу.

3. Сформувати групу по дослідженню вигонки тюльпанів у зимовий період.

4. Скласти план діяльністі по вигонці тюльпанів: закупівля цибулин різних сортів, посадка, догляд.

5. Узагальнити отримані дані по темі дослідження.

6. Скласти звіт по проведенню дослідницької діяльності.

 

3. Ознайомлення з презентацією учнів 7-В класу по вигонці тюльпанів (ознайомлення з досвідом практичної діяльності у початковій школі).

Доброго дня. Ми учні 7-В класу Маша Плахова, Тетяна Шелюк.

Навчаючись у 3 класі, ми досліджували, як виростити тюльпани в зимовий період у горщиках на підвіконні. Чому тюльпани?

На уроках природознавства, вивчаючи тему «Квіткові рослини», ми дізнались, про різні способи розмноження квіткових рослин. Виявляється, квіти можна виростити не тільки з насіння, а й з цибулини. Наприклад,  підсніжники, крокуси, тюльпани. Це весняні квіти, їх прийнято вирощувати у відкритому ґрунті.

Тоді на урок Алла Дмитрівна принесла цибулини тюльпанів.

Ми запитали, чи зможемо виростити ці квіти у горщику на підвіконні в зимовий період? Вчителька запропонувала спробувати.

Ми віришили це зробити та одночасно дізнатися про історію виведення тюльпанів,

Висаджували цибулини у землю 19 січня 2019 року. До цього вони зберігалися у погребі (t +10⁰). Це були великі цибулини двох сортів:  «Парад» та  «Міранда». Обрані цибулини посадили  у два горщики по 3 штуки у кожний. Ми дізнались, що такий спосіб вирощування тюльпанів називається вигонкою (пророщування рослин не в сезон).

Перед посадкою цибулини тюльпанів потрібно близько доби витримати в холодній воді. Але так, як наші цибулини були вже з паростками, ми вирішили відразу садити їх у горщики. Вставили цибулинки в ґрунт так, щоб паростки виглядали із землі, полили та прибрали в прохолодне місце (у коридор школи ближче до виходу) на 3 дні. Тим часом дізнавалися про історію виведення тюльпанів.

Слово «тюльпан» походить від перського слова «Тюрбан». Цю назву дано за схожість  бутонів зі східним головним убором, що нагадував чалму.

З Персії тюльпан потрапив до Туреччини, де його дуже полюбили султани. Вони влаштовували у своїх садах килими з цих кольорів. У Туреччині ці квіти називали «лале». З Туреччини тюльпани потрапили у Європу. Спочатку вони вирощувалися у Віденському саду лікарських рослин, але згодом торговці поширили квітковий товар не тільки у Австрії, але і в Англії, Франції, Чехії та Німеччині. З цього часу почалося «завоювання» тюльпанами Європи.

Коли тюльпани потрапили у Голландію,  вони так полюбилися місцевим жителям, що почалася навіть тюльпаноманія. Деякі промисловці кидали виробництво і бралися за розведення цих квітів.

В Україну тюльпани потрапили з Голландії на початку 17 століття. Доступні вони були лише заможним людям. Зараз у нашій країні тюльпани - популярна весняна квітка.

Повернемося до наших горщиків з цибулинами. Через 3 дні, ми перенесли квіти на підвіконня нашого класу, тому що там були необхідні умови для зростання: світло та тепло.

         Щоб отримати гарний  результат, ми намагалися дотримуватися таких правил:

1) в період зростання оберігали горщики з рослинами від яскравого сонця. Адже прямі сонячні промені провокують зростання листя і стебел, а квіткові бутони можуть і не з'явитися;

2) на сонці тюльпани залишали після того, як на них вже сформувалися бутони, але ми розуміли, що перебуваючи на сонечку, вони відцвітуть набагато швидше. Виходячи з цього, квіткові горщики ми ставили подалі від батарей опалення та протягу від вікон і дверей;

3) ми дізналися, щоб продовжити час цвітіння тюльпанів, корисно виносити їх на деякий час, наприклад на ніч, в інше прохолодне місце;

4) обприскували тільки листя рослин, щоб краплі води  не потрапляли на самі квіти.

Особливо важливо – це постійний полив. Ґрунт в горщиках має завжди перебувати у вологому стані. Для поливу ми використовували просту водопровідну воду. Але спочатку варто дати їй відстоятися протягом двох діб для того, щоб випарувався хлор. Температура води має бути не менше двадцяти градусів, оскільки холодна вода погано поглинається корінням.

У  таблиці подано наші спостереженнями за ростом тюльпанів.

Першими зацвіли тюльпани сорту «Парад», через 25 днів від висадки. Квітнули вони 8 днів.

Тюльпани сорту «Міранда» зацвіли на завершення 4 тижня від висадки (27 днів). Квітка милувала око 15 днів.

Після того як квіти відцвіли, ми акуратно зрізали квітконоси (верхні частини стебла з квіткою) і продовжували поливати рослину, поки листя повністю не зів'яло. Потім цибулини вийняли із землі, просушили і зберігали в темному сухому місці до осені. У жовтні - листопаді висадили їх у відкритий ґрунт у себе  вдома. Чому у відкритий грунт? Тому, що цибулинка, з якої одного разу вже була вирощена в домашніх умовах квітка, не підходить для повторного висаджування в горщик. В штучно створених умовах вона виснажується, тому повторно дати повноцінну квітку вже не зможе. Але на клумбі, можливо навіть на наступний рік, з неї можуть прорости прекрасні тюльпани.

Ми переконалися, що виростити тюльпани на підвіконні зовсім не важко. Необхідно лише дотримуватись певних правил при посадці цибулин і забезпечувати зростаючим тюльпанам відповідний догляд протягом усього періоду росту та цвітіння. Тоді й результати будуть радувати око.

Можете скористатися нашим досвідом та провести власне дослідження. Ми готові вам допомогти цу цьому.

Адже живі тюльпани  взимку не тільки милують око, а й є гарним подарунком близьким. Ну і, звичайно,  пришвидшать довге очікування весни.

ІІ етап. Планування проекту

1. Вибір учнями напряму діяльності. Формування робочої групи або груп.

Чи зацікавила вас тема проєкту?

Хто хоче спробувати вирощувати тюльпани взимку в школі чи вдома?

Учениці 7 класу погодились допомогти у вирощуванні квітів, оскільки мають практичний досвід. Таня і Маша будуть керівниками груп. Думаю, що ми сформуємо дві групи. Я буду допомагати роботі обох груп і вболівати за ваш спільний результат.

Кожна група підбере сорти квітів для вирощування. Їх потрібно придбати чи запитати у батьків на наявність вдома цибулин (може в кого є у погребі). Це можуть бути не тільки тюльпани. Крокуси, гіацинти, нарциси можна виростити на підвіконні.Спільно у групі вирішите.

Які матеріали потрібні будуть вам ще?

Так, потрібно придбати горщик, землю. Має бути і відстояна вода кімнатної температури для поливу. Спланувати дату висадки. Завести зошит-щоденник для записів спостережень. Встановити почерговість у групі для поливу рослин. Звичайно, вести фотозвіт роботи та результатів спостережень за ростом та розвитком квітів.

Хто захоче самостійно вдома вирощувати квіти на підвіконні – також чудово. Потім порівняємо результати роботи.

2. Визначення критеріїв оцінювання проектної діяльності учасників.

Як ви думаєте, хто і як оцінить нашу роботу?

На що вам потрібно звернути увагу?

Якість проведеної роботи буде видно, коли розквітнуть ваші тюльпани.

Щоб досягти гарного результату, варто звернути увагу на поглиблення знань з теми, активність кожного учасника проєкту відповідно до його можливостей, практичну значущість результату.

Презентувати результати навчального проєкту зможете на засіданні шкільного наукового товариства «Пролісок» (керівник Світлана Іванівна Дреус).

3. Рефлексія даного етапу.

Чи зацікавила вас тема вигонки рослин у зимовий період? Чим?

Хто вже вирішив брати участь у проєкті?

Хто самостійно хоче спробувати вирощувати квіти на підвіконні вдома?

Наступне обговорення реалізації проєкту проведемо у чатах Viber.

ІІІ етап. Реалізація проекту

1.Знайомство з покроковою інструкцією щодо висадки цибулин (Додаток 1)

2. Самостійна практична  робота учнів 3 класу під керівництвом учнів 7 класу.

ІV етап. Підсумок проєкту

Презентація результатів навчального проєкту на засіданні шкільного наукового товариства «Пролісок».

 

Додаток 1

Покрокова інструкція

Вигонка  тюльпанів в домашніх умовах

 Вирощування тюльпанів у будинку ґрунтується на технології вигонки: рослинам штучним шляхом створюють умови, схожі з природними. При цьому особлива увага приділяється охолодженню цибулин, адже в природі вони формують пагони і квіти тільки після того, як пройдуть стадію зимового відпочинку. Інша справа, що технологія вигонки за рахунок управління температурним режимом дозволяє отримувати свіжі квіти серед зими або ранньою весною - за бажанням квітникарів.

1.Підготуйте горщики глибиною не менше 15 см.

2. Купіть готову грунтосуміш з гарною водопроникністю і нейтральною реакцією.

3. Цибулини перед посадкою ще раз огляньте з усіх боків на предмет хвороб і на півгодини опустіть в розчин марганцівки.

4. В горщики для тюльпанів покладіть дренаж (можна використовувати мох-сфагнум) і заповніть ємність субстратом, щоб до краю залишалася відстань втричі більше, ніж висота однієї цибулинки.

5. Поверх землі розкладіть посадковий матеріал денцем вниз в одному сантиметрі один від одного.

6. До верхівок засипте цибулини субстратом;

7. Полийте і досипте грунтосуміші, якщо верхівки цибулин видніють  з-під землі.

8. Перенесіть горщики з посадками в темне приміщення, де вологість дорівнює 80%, а температура не вище + 9 ° С на 3 дні.

9. Як тільки сходи досягнуть висоти 6-7 см, пора переносити їх до кімнати і поступово привчати до денного світла, в перший час прикриваючи ковпаком з паперу. Бажано, щоб температура теж підвищувалася поступово, протягом двох-трьох діб до +18 ° С. При більш високій температурі тюльпани будуть утворювати слабкі, тонкі квітконоси.

10. Якщо ви вирощуєте тюльпани в домашніх умовах взимку, забезпечте їм штучне освітлення протягом десяти годин, інакше стебла сильно витягнуться, а забарвлення квіток буде блідим.

11. З появою забарвлених бутонів рекомендується переставити горщик з тюльпанами ближче до холодного скла вікна, так як при зниженій температурі термін цвітіння розтягується, і ви довше зможете милуватися чудовим цвітінням тюльпанів.

 12. Для продовження термінів цвітіння також бажано на ніч виносити горщики з тюльпанами на балкон, а вдень обприскувати листя теплою водою (не потрапляючи на квіти). Необхідний тюльпанам рівень вологості повітря - близько 80%. Ґрунт теж повинен постійно бути злегка зволоженим.

 Важливі тонкощі:

 на тюльпани не повинно світити яскраве сонце;

захищайте рослини від протягів;

тримайте горщики з квітами якнайдалі від батарей центрального опалення;

для поливу рекомендується використовувати відстояну воду кімнатної температури;

зрізають домашні тюльпани біля самої поверхні землі, рано вранці до поливу.

 

https://www.xpert.com.ua/tylpanu-foto-kvitiv.html

Готуємо разом Макар Броніцький

Проєкт "Тюльпани - 2023" 4 серія

Цибулинами розмножуться і рослини, назва яких в перекладі з грецької означає «квітка дощів».

Нова серія з проєкту "Тюльпани - 2023"

Проєкт Тюльпани 2023 3 серія

 Проєкт "Вигонка тюльпанів - 2023"

Продовження...

Третя група вирішила висадити крокуси. Оскільки ці квіти також розмножуються цибулинами.

Для висадки дібрали крокуси синьогота жовтого кольорів.

На жаль, зібратися висаджувати цибулини для всієї групи завадила ТРИВОГА. Лише Захар і Маша змогли підійти після ВІДБОЮ. Цибулинки потрібно було висадити обов'язково, оскільки на добу були замочені у прохолодній воді.

А доглядати за ростом синіх та жовтих квітів буде вся група.

Розквітнуть квіти!

Розквітне Україна!

Проєкт "Вигонка тюльпанів - 2023"

За підтримки семикласників  та спільноти батьків,   у 3-А класі Шепетівського навчально-виховного комплексу №3 27.01.2023 стартував проєкт  "Тюльпани - 2023".

Суть проєкту - вигонка (вирощування квітів не в сезон) тюльпанів на підвіконні у приміщенні.

4 роки назад такий проєкт мав гарний результат в учнів 3-В класу, які стали вже 7-класниками (матеріали висвітлені у блозі). Вони і поділилися своїм досвідом та вирішили допомогти в організації задуму мені, вчительці 3-А класу, Аллі Ніколайчук.

Діти 3 класу, які зацікавились проєктом, розділились на 3 групи. Керівники груп: Тетяна Шелюк, Маша Плахова, Євген Комендовський (учні 7 класу). Дві групи висадили посадковий матеріал. Наступна серія про роботу третьої групи. Далі буде...