Узагальнення досвіду роботи

                             

Управління освіти виконавчого комітету

Шепетівської міської ради

Методичний кабінет

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ  КОНКУРС

«УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2014»

НОМІНАЦІЯ «ПОЧАТКОВІ КЛАСИ»

Узагальнення досвіду роботи

 «Мовленнєво-ситуативні вправи

як засіб формування комунікативної компетентності молодших школярів»

Ніколайчук Алла Дмитрівна,

вчитель початкових класів

Шепетівського НВК№3

 у складі «Загальноосвітня школа

 І-ІІІ ступенів ім.Н.Рибака

та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою»

Хмельницької обл.

2014

Інформаційний лист:

Ніколайчук Алла Дмитрівна, рік народження 1972, освіта вища педагогічна, вища категорія (2008 р.), старший вчитель (2012 р.);

пров. Гастелло, буд. 7, м. Шепетівка, Хмельницької області, 30400
         Досвід представлений матеріалами:

·        рецензія;

·        анотація;

·        узагальнення досвіду роботи «Мовленнєво-ситуативні вправи як засіб формування комунікативної компетентності молодших школярів»

·        додатки:

А       пам`ятка «Мовленнєва ситуація та її складові»;

Б, В   зразки мовленнєво-ситуативних вправ для 2 класу;

Д       уроки розвитку зв`язного  мовлення для 2 класу. Складання розповідей за серіями малюнків на основі ТРВЗ – педагогіки;

Е       програма та посібник елективного курсу для 3 класу «Мовленнєва творчість», творчі роботи учнів;

Ж      ситуативні вправи на уроках математики у 1 класі при вивченні складу числа (на основі ейдетики);

З       «Щоденники росту для учнів 1-4 класів»;

К       година спілкування на тему гендерної рівності;

Л                опис досвіду О.О.Кулик, старшим викладачем ХОІППО, у журналі «Початкова школа» №7, 2011;

М      картка результативності роботи;

Н       друк матеріалів у фахових виданнях;

О       участь у педагогічних конкурсах, акціях (дипломи), самоосвітня діяльність (сертифікати участі у тренінгах), відзнаки роботи;

·       розробки уроків  та позакласних заходів;

·       фотографії про педагогічну діяльність, фотографії кабінету;

·       портфоліо.

Матеріали, представлені на конкурс, розташовані на особистому сайті (alladmytrivna.blogspot.com) у розділі «Узагальнення досвіду».

        Досвід був розглянутий на шкільному об’єднанні вчителів початкових класів (2013р.). Було вирішено впроваджувати його в практику навчально-виховної роботи початкової ланки НВК№3 міста Шепетівки Хмельницької області. Розглядався на засіданні педагогічної ради школи. Досвід був представлений на засіданні міського методоб’єднання вчителів початкових класів (2013р.), де отримав схвальні відгуки присутніх.

РЕЦЕНЗІЯ

У роботі, що рецензується, розглядається питання впровадження в навчально-виховний процес школи І ступеня засобів навчання щодо формування ключової комунікативної компетентності молодшого школяра. Описано досвід роботи вчителя початкових класів з проблеми «Мовленнєво-ситуативні завдання  як засіб формування комунікативної компетентності молодших школярів».

           У роботі розкривається актуальність описуваної  теми. Сучасне життя вимагає від випускників шкіл мати не тільки знання, а й цілу низку компетентностей, які дозволяли би особистості знайти своє місце в житті, всебічно розкрити свої здібності та найповніше реалізуватися. Учні повинні вміти не просто володіти рідною мовою, а користуватися нею у різноманітних життєвих ситуаціях, тобто будувати змістовне, граматично та стилістично грамотне висловлювання залежно від ситуації спілкування. Крім того, результативність засвоєння вивченого матеріалу підвищується за умови включення у систему роботи завдань, що зацікавлюють учня, показують практичне застосування набутих знань та умінь. Одним із шляхів досягнення такої результативності є використання ситуативних завдань , які  спрямовані як на засвоєння учнями певної суми знань, так і на їхній загальний розумовий розвиток. Постановка і вирішення таких завдань на уроці сприяє не тільки кращому запам’ятовуванню вивченого, а й розвиває інтелектуально-розумові здібності учнів, виробляє навички самоосвіти.

 В роботі  розглядаються окремі аспекти застосування ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення учнів на уроках української мови, математики, авторського елективного курсу, в позаурочний час;  з’ясовуються  критерії їх добору і місце в навчально-виховному процесі;  визначається  тематика ситуативних завдань. Представлена в роботі  система комунікативних завдань, в яких домінує спосіб словесного опису мовленнєвої ситуації, не потребує спеціальної матеріальної бази, оскільки легко реалізовується.

Мовленнєво-ситуативні вправи, автор умовно поділяє на три групи:

-  вправи, спрямовані на оволодіння мовною теорією;

- на основі матеріалу підручника або дидактичного посібника вправи, спрямовані на побудову власних діалогічних і монологічних висловлювань на основі поданих текстів, речень та словосполучень, які будуть доречними в певній ситуації;

- за різними ілюстраціями вправи, поштовхом до виконання яких виступають уявні ситуації без опори на готовий текст.

До кожної групи завдань наводяться приклади і описуються особливості методики їх використання. Наведені мовленнєво-ситуативні завдання допомагають урізноманітнити зміст уроку, посилити комунікативну спрямованість матеріалів підручника, підвищити мотивацію до навчання, сприяти формуванню мовленнєво-комунікативних умінь, розвитку особистості молодшого школяра.

Автор узагальнює матеріал щодо планування, підготовки і використання мовленнєво-ситуативних завдань як на уроках, так і в позаурочній діяльності; подає рекомендації, які допоможуть вчителю найбільш ефективно організувати роботу з ситуативними завданнями; акцентує увагу на тому, яких результатів можна досягти, використовуючи цей досвід.

 Відрізняє роботу й те, що вчитель, аналізуючи результати використання зазначених засобів навчання, відзначає позитивний  вплив їх на якість навчально-виховного процесу. Свої висновки вона підтверджує прикладами -  результатами участі учнів 1-4 класів в інтелектуальних конкурсах і змаганнях різного рівня.

Потрібно відмітити, що автор постійно удосконалює свої професійні вміння та навички, збагачуючи свій досвід, приймає участь у різних педагогічних конкурсах, конференціях, майстер-класах, щиро ділиться з колегами своїми знахідками.

Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що досвід роботи вчителя початкових класів А.Д.Ніколайчук з проблеми «Мовленнєво-ситуативні завдання  як засіб формування комунікативної компетентності молодших школярів»  буде корисним для вчителів початкових класів, керівників методичних об’єднань, адміністрації, яка опікується станом навчально-виховної роботи в школі І ступеня.  Впровадження у практику запропонованих завдань та визначення ефективності їх застосування допоможе вчителеві початкових класів збагатити методику проведення роботи над удосконаленням мовленнєвих умінь учнів, позитивно вплине на ефективність формування комунікативної компетентності молодших школярів.

Члени методичної ради НВК №3:

Степанова О.А., вчитель вищої категорії, вчитель-методист,

заступник директора з НВР;

Мєшалкіна Т.С., вчитель вищої категорії, вчитель-методист,

керівник методичного об’єднання вчителів української мови;

Терехівська Н.М., вчитель першої категорії, старший учитель,                                                    керівник методичного об’єднання вчителів індивідуальної форми навчання.

                                                           

АНОТАЦІЯ

           

Досвід роботи Ніколайчук А.Д. з питання «Мовленнєво-ситуативні завдання як засіб формування комунікативної компетентності молодших школярів» є модифікованим за інноваційним матеріалом, так як базується на використанні елементів передового педагогічного досвіду з даного питання, власних надбань вчителя і його особистісних якостей.

Провідна ідея досвіду – формування комунікативної компетентності дітей шляхом виконання мовленнєво-ситуативних завдань.

Мета досвіду – розкриття системи роботи вчителя з проблеми, як провідної умови для успішного користування мовою у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішенні життєво важливих завдань.

Новизна досвіду полягає в тому, що через використання сучасних методичних рекомендацій, розроблених науковцями, творче впровадження нових методів та прийомів, вчителю вдається підвищити сформованість стійких мотивів спілкування з дорослими й ровесниками, ініціативність, активність взаємодії, урізноманітнити побудову мовлення в діалозі й монолозі. Досвід має практичну значимість, йому притаманний сучасний цивілізаційний динамізм, перспективність.

Актуальність досвіду полягає у володінні сучасною методикою використання мовленнєво-ситуативних завдань для формування комунікативної компетентності.

Мета вивчення досвіду: висвітлити систему роботи з  використання мовленнєво-ситуативних завдань, яка  допомагає урізноманітнити зміст уроку, посилити комунікативну спрямованість матеріалів підручника, підвищити мотивацію до навчання, сприяє формуванню мовленнєво-комунікативних умінь, розвитку особистості молодшого школяра.

          Даний досвід буде корисним для вчителів 1-4 класів, керівників методичних об’єднань початкової ланки школи, заступників директора з навчально-виховної роботи, студентів педагогічних закладів.                             

Узагальнення досвіду роботи

 «Мовленнєво-ситуативні вправи як засіб формування комунікативної компетентності молодших школярів»

Зміст

Розділ I. Проблемно-орієнтований аналіз діяльності………………………8

1.1 Фундамент для розробки даної теми

1.2 Важливість втілення методики ситуативних завдань у навчально-виховний

процес

Розділ II. Основна аналітична частина……………………………………..9 - 16

2.1 Обґрунтування актуальності досвіду втілення мовленнєво-ситуативних завдань і його практичної значущості…………………………………………...9

2.2 Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду, її складових частин …9-10

2.3Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів…....10-16

-         вправи, спрямовані на оволодіння мовною теорією …………………….10

-         вправи на основі матеріалу підручника, спрямовані на побудову власних діалогічних і монологічних висловлювань на основі поданих текстів, речень та словосполучень, які будуть доречними в певній ситуації ……11

-         вправи, поштовхом до виконання яких виступають уявні ситуації без опори на готовий текст: побудова розповідей за серією малюнків та картиною на основі ТРВЗ-педагогіки …………………………………………………12-14

-         міжпредметні зв’язки (ситуативні вправи на уроках математики (вивчення складу числа за ситуативними картинками на основі ейдетики)………..15

-         використання мовленнєво-ситуативних вправ у позакласній роботі……16

Розділ IIІ. Результативність представленого досвіду…………………….16-18

Висновки………………………………………………………………………...…18

Бібліографія………………………………………………………………..………20

Розділ I. Проблемно-орієнтований аналіз діяльності

Сучасний світ дуже динамічний і міняється настільки нестримно, що уміння орієнтуватися у різних інформаційних потоках, налагоджувати партнерські стосунки, творчо вирішувати поставлені завдання, проектувати кінцевий результат є нагальною потребою як дорослих, так і дітей. Ці та інші чинники зумовили необхідність оновлення Державного стандарту початкової освіти, відповідно до якого, мета курсу української мови  полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яку трактують як здатність успішно користуватися мовою у процесі спілкування, пізнанні навколишнього світу та при  вирішенні життєво важливих завдань.

Теоретичними засадами формування комунікативної компетентності є державні документи з проблем мовної освіти в Україні, нормативні документи, праці вітчизняних науковців серед яких: О.Біляєв, Л.Варзацька, М.Вашуленко, Н.Веніг, Т.Донченко, Л.Іванова, Г.Лещенко, В.Мельничайко, О.Мельничайко, Л.Паламар, М.Пентилюк, М.Плющ, О.Петрук, Л.Скуратівський, О.Хорошковська, С.Цінько, Л.Шевцова, Г.Шелехова та інші.

Аналізуючи друковані видання названих авторів, переконалась, що актуальність використання ситуативних завдань -   один із пріоритетних засобів формування комунікативних умінь учнів. Мовленнєво-ситуативні завдання повністю відповідають меті і змісту сучасної мовної освіти та комунікативно-діяльнісному підходу до навчання. В основі ситуативних завдань лежить створена вчителем навчально-мовленнєва ситуація (природна або штучна), яка допомагає надати мовному завданню або вправі комунікативної спрямованості, об’єднати мовну, мовленнєву та соціокультурну змістові лінії, зробити процес навчання української мови цілеспрямованим, вмотивованим і максимально наближеним  до життя. Адже будь-яке висловлювання розпочинається із орієнтування в ситуації спілкування. Аналізуються умови, мотиви мовлення з'ясовується, для чого створюється дане висловлювання, для кого воно призначене. В умовах шкільного навчання «ситуація уроку знімає природну комунікативність мовлення» (М. І. Жинкін). Саме тому виникає потреба ввести учнів у мовленнєву ситуацію і навчити орієнтуватися у ній.

Розділ II. Основна аналітична частина

Поняття «мовленнєва ситуація» містить не один якийсь чинник, а низку чинників, які визначають мовленнєву поведінку учасників спілкування (комунікантів). Г.Лещенко, Л.Іванова пропонують наступну структуру створення  навчально-мовленнєвої ситуації, яку я також використовую у своїй роботі. Це:

-  опис умов, за яких відбувається мовленнєве спілкування:

•          подія;

•         вказівка на учасників комунікації та їхні взаємини;

•          вказівка на мету мовленнєвого висловлювання;

•         вказівка на місце події (опис умов спілкування).

-  мовленнєвий стимул, який програмує мовленнєву реакцію учнів.

При використанні таких вправ обов`язково знайомлю учнів із складовими мовленнєвої ситуації, використовуючи  пам`ятку.  (Додаток А)

Ситуативні завдання мають багато спільного із грою, оскільки містять вказівку на навчальну роль учителя, мовознавця, бібліотекаря тощо, тому  відношу їх до інтерактивного навчання  групи «ситуативне моделювання» за класифікацією О.Пометун, Л.Пироженко.

Методика застосування мовленнєво-ситуативних завдань є варіативною і я на свій розсуд коригую склад ситуації спілкування, спосіб подання її учням, а також форму кінцевого продукту спілкування.

У представленій мною системі комунікативних завдань домінує спосіб словесного опису мовленнєвої ситуації, за якого можна окреслити всі необхідні компоненти, крім того, він не потребує спеціальної матеріальної бази, оскільки легко реалізовується.

Наведені мовленнєво-ситуативні завдання допомагають урізноманітнити зміст уроку, посилити комунікативну спрямованість матеріалів підручника, підвищити мотивацію до навчання, сприяють формуванню мовленнєво-комунікативних умінь, розвитку особистості молодшого школяра.

Мовленнєво-ситуативні вправи, які я використовую у роботі, умовно можна поділити на три групи:

-  вправи, спрямовані на оволодіння мовною теорією;

- вправи на основі матеріалу підручника або дидактичного посібника, спрямовані на побудову власних діалогічних і монологічних висловлювань на основі поданих текстів, речень та словосполучень, які будуть доречними в певній ситуації;

- вправи за різними ілюстраціями, поштовхом до виконання яких виступають уявні ситуації без опори на готовий текст.

До першої групи належить рольова гра «вчитель-учень», метою якої є роз’яснення  граматичних  явищ та особливостей частин мови,  інтерактивна вправа «навчаючи, вчуся». Виконання таких вправ відбувається в парах і  адресатом мовлення виступає сусід по парті або вчитель. (Додаток Б)

Наприклад,  на уроках української мови у 2 класі використовую наступні ситуативні вправи.

При перевірці засвоєння теми «Голосні звуки. Букви, що позначають голосні звуки» використала таке завдання:

Ситуація спілкування.  Уяви, що твоя молодша сестричка чула, як ти виконував завдання з української мови. Вона запитала тебе, що таке голосні звуки, скільки їх, як їх впізнати на письмі. Спробуй пояснити.

     А при закріпленні теми «Ненаголошені голосні звуки  е, и» запропонувала учням таке завдання:

Ситуація спілкування. Уяви, що ти чарівник і дотиком своєї палички можеш змінювати слово з ненаголошеним голосним е, и на перевірне, а однокласники не вірять. Зміни такі слова як  листочок, зима, весна, грибник, рибак та поясни, навіщо ти це робиш.

При вивченні теми «Подовжені м`які приголосні звуки»  використовую наступну ситуативну вправу:

Ситуація спілкування. Уяви, що ти вчитель української мови. Перевір правильність виконання звуко-буквенного аналізу із виконаного домашнього завдання у зошиті свого однокласника, сусіда по парті. Постав запитання про основні правила виконання звуко-буквенного аналізу.

         Перед виконанням вправ часто вводжу учнів у таку мовленнєву ситуацію:

 Ситуація спілкування. Уявіть, що ви на уроці помічники-консультанти. Запитайте у сусіда по парті, чи все йому зрозуміло щодо виконання вправи.

Поставте один одному запитання за змістом завдання до вправи і дайте на них відповіді.

Друга група вправ спрямована на побудову власних діалогічних і монологічних висловлювань на основі поданих текстів, речень та словосполучень, які  доречні в певній ситуації. У підручнику, який виступає основним засобом навчання, є достатня кількість вправ, виконання яких спрямовано на формування мовних і мовленнєвих умінь. Якщо надати деяким вправам ситуативного характеру, тобто окреслити ситуацію, яка потребує використання певного мовного матеріалу, мовлення  буде зверненим, вмотивованим, природним.  Іноді до вправ такого типу додаю план-підказку, інструкцію до виконання тощо.  (Додаток В)

Наприклад, на уроці української мови у 2 класі (урок 16, с. 25 за підручником української мови для 2 класу М.Д.Захарійчук) при оголошенні теми використала таке завдання:

Ситуація спілкування. Уявіть, що редактор шкільної газети доручив нам написати невеличкий текс-опис про білочку. Підказкою буде слугувати чудовий матеріал у підручнику.

         При вивченні у 2 класі теми «Велика буква в назвах сіл, міст, річок» (урок 57, с.84 за підручником української мови для 2 класу М.Д.Захарійчук) для домашньої роботи використовую таке завдання:

Ситуація спілкування. Прочитайте лист хлопчика, який хоче з вами познайомитись. Уявіть, що вам потрібно написати цьому хлопчику про місце свого проживання. У роботі скористайтеся планом-підказкою:

Як тебе звати? У якому місті ти живеш?  На якій вулиці ти живеш?  Яка річка протікає поблизу твого міста?  Які міста розташовані біля твого міста?

При закріпленні теми «Тверді та м`які приголосні звуки», виконуючи вправу 3 (урок 27) пропоную таке завдання для роботи в парах  :

Ситуація спілкування. Уяви, що тебе запросили на місцеве телебачення, щоб пройти проби на ведучого дитячої розважальної програми «Народ скаже, як зав’яже». Тобі потрібно організувати глядачів у студії на швидке і правильне конструювання прислів’їв з поданих частин. Але спочатку тобі самому треба це зробити, а потім ставити запитання щодо змісту прислів’їв.

         Для домашнього завдання (урок 28 с.42) дібрала таку ситуативну вправу:

Ситуація спілкування.  Уяви себе редактором дитячої пізнавальної газети «Колосочок». Підготуй письмову розповідь читачам про Сонце, користуючись запитаннями та текстом вправи 2.

Третя група вправ містить завдання, поштовхом до виконання яких виступають уявні ситуації за ілюстраціями без опори на готовий текст.

Відповідно до нової програми з української мови, у 2 класі діти вчаться будувати розповіді за серією малюнків.  В основі системи таких уроків, розроблених мною на основі методики ТРВЗ-педагогіки за підручником М.Д.Захарійчук, лежить штучна навчально-мовленнєва ситуація «Детективи», яка окреслює мету мовленнєвого висловлювання.

Ситуація спілкування. Уявіть собі, що ви знаходитесь в офісі детективного агентства «Сокіл». Чи знаєте, хто такі детективи? (Люди, які щось чи когось шукають, роблять висновки, опираючись на побачене). Я – начальник цього детективного агентства і набираю у штат працівників-детективів. Маю важливе завдання, оскільки отримала серію малюнків, за якими потрібно скласти невеликий звіт-розповідь. Мені потрібні перш за все спостережливі, розумні, та точні у висловлюваннях працівники.  Чи є серед вас ті, які хочуть спробувати себе у ролі детективів? Тоді негайно розпочинаємо свою роботу.

Навчання учнів роботі за серією малюнків здійснюю на основі алгоритму, кожен крок якого має свою мету, ігрову дію:

-         знайдіть спільних героїв на картинках (хто?) або (що?) ;

-         знайдіть місце, у якому відбуваються події (де?);

-         визначіть час подій (коли?);

-         назвіть дії героїв (хто? ___що робить? _____ навіщо?); 

-         складіть розповідь;

-         дайте назву розповіді.

Варто зазначити, що на таких уроках мовленнєва змістова лінія тісно переплітається з діяльнісною і всі завдання орієнтовані на розвиток у дітей логічного компонента: уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, які реально існують в житті. (Додаток Д)

При створенні тексту зв’язного висловлювання за серією малюнків  (розв’язанні мовленнєвої ситуації за Г.Лещенко, Л.Івановою) використовую таку схему:

(коли?) Одного ________ (де?)______ (хто?) ________(що робив?)_______, щоб (ціль дії?) __________. Потім цей же герой ________ робив  (дія й ціль дії)__________ (розповідь за другим малюнком, третім). У результаті (що вийшло?)__________, тому можна сказати, що даний герой (який?)_________.

Зокрема, ось яку розповідь за серією малюнків до уроку 48 за підручником М.Д.Захарійчук, українська мова 2 клас, підготували «детективи» 2-В класу:

Пригоди каштанчика

         Одного осіннього дня каштанчик упав з дерева, щоб навесні прорости молоденьким пагінцем. Сквером прогулювалась дівчинка та побачила під деревом маленького каштанчика.  Його колюча шубка та блискучий животик їй дуже сподобались, тому вона вирішила взяти каштанчик із собою. Маленька розумниця вирішила посадити плід каштана біля свого двору.  Вона поклала знахідку до своєї кишені, щоб не загубити. А «каштановий їжачок» у кишеньці заснув, щоб відпочити та набратися сил.

         Дівчинка любить уявляти та фантазувати, і у цьому їй допомагає природа. А дружба школярки з каштанчиком зробить нашу планету ще кращою.

 Також на уроках розвитку зв’язного мовлення учні вчаться будувати розповіді, описи  за картиною і запитаннями. Але предметна, а тим більше сюжетна картина, має стільки елементів, нюансів, де розповіді про кожен із них і всю картину загалом можуть бути різноманітними і неповторними. Виконання ситуативних завдань, складання віртуальних діалогів приносить  у розповіді дітей цікаві подробиці, оригінальні сюжетні лінії. Та на жаль, для досконалого формування в учнів певної системи відповідних умінь та навичок не вистачає в повній мірі часу, відведеного програмою. Один із варіантів  вирішення цього питання – використання в навчально-виховному процесі авторського елективного курсу «Мовленнєва творчість», який містить систему мовленнєво-комунікативних завдань різних типів і стимулює розвиток діалогічного та монологічного мовлення, а також навичок читання, аудіювання.(Додаток  Е)

         Наприклад, навчаючи будувати описи за картиною на основі можливого сприйняття об`єктів різними органами чуттів із використанням ілюстрації до казки «Три золотокучеряві княжичі» сучасної української художниці Катерини Штанко, використала таку ситуативну вправу: «Уявіть, що ви потрапили в картину. Ситуація незвичайна і вам потрібно буде розповісти про цю подію своїм батькам.»

Роботу для розв'язання цієї ситуації будую таким чином:

- що на картині можна понюхати? («Тут пахне…»);

- які звуки можна почути? («Я чую…»);

- що можна відчути на дотик? («Коли я торкаюсь руками…»);

- що можна відчути на смак?

Після цього пропоную дітям написати тексти-описи з використанням опорних слів і виразів, які передають різні відчуття, наголошуючи, що при складанні мовленнєвих замальовок, вони повинні передати особисте ставлення до об`єкта. Для прикладу,  зразок учнівського твору за картиною:

Я на березі річки

         Вдивляючись у картину, я уявила, що знаходжуся на березі річки. Ось я, як і сестри, ступаю босими ногами по шорсткому камінню, відчуваю під ногами сипучий пісок.  Непомітно підходжу ближче до берега і занурюю ноги у холодну воду. На березі річки пахне свіжістю, випраною білизною, рибою.

         Я прислухаюся до хлюпання водички, шуму від руху корабля, розмови дівчат. Здалека чути дзвін церкви, рипіння старих воріт фортеці, шелестіння дерев.

         Як чудово перенестися в пейзаж на картині!

В опануванні українською мовою обов'язково враховую те, що вона є не тільки предметом навчання, а й засобом засвоєння інших предметів шкільної програми. Наприклад, на уроках математики для вивчення і закріплення складу чисел будую ситуації спілкування за картинками, створеними на основі методів ейдетичного сприймання. Кожну цифру на таких картинках я перетворила на образ, який вона нам нагадує та оживила їх.  (Додаток Ж) Наприклад, при вивченні складу числа 4 пропоную уявну подорож до казкового озера.

Ситуація спілкування. Нам потрібно вивчити склад числа 4. Ми знову відправляємося у країну Чисел до королеви Математики. Адже, запрошуючи нас до себе в гості,  вона запропонувала поспостерігати за жителями-цифрами математичної країни та докладно розповісти  про побачене своїм однокласникам та друзям.

Картинка 3. Склад числа 4

Ми побачили, як з-за очерету назустріч красеню білому Лебедю виплив красивий чорний Лебідь. Вони закружляли у танку. (2+2=4) Буратіно залюбувався цією картиною і навіть не помітив, як біля нього з води виринув Бегемотик (1+3=4). Бегемотик і Буратіно (3+1=4) спостерігали за двома Лебедями (2+2=4), а потім голосно аплодували їм.

Мовленнєво-ситуативні вправи є чудовим засобом розвитку творчого мислення. Адже кожне мовленнєво-ситуативне завдання спонукає дітей уявляти ситуацію. А уява, як відомо, є підґрунтям творчого мислення, оскільки доповнюючи ситуацію, дає змогу знайти рішення навіть за відсутності належної повноти інформації для мислення. 

Розглядаючи на шкільному методичному об'єднанні вчителів початкових класів, керівником якого я є, питання методологічної переорієнтації навчання на особистісний розвиток кожного учня, спонукала вчителів до створення та впровадження в роботу «Щоденників росту для учнів початкових класів», які дозволяють об’єктивувати для дитини динаміку власної зміни як у навчальній, так і в соціальній сфері. (Додаток З) Зокрема, заповнюючи щоденники у 1 класі, діти виконували такі ситуативні завдання:

Ситуація спілкування. Твій друг Виростайко з «Щоденника росту» цікавиться, чому ти прийшов до школи. Послухай, що кажуть діти про це, та розкажи йому, навіщо ти прийшов до школи.

Ситуація спілкування. Твій друг Виростайко знає, що всі люди різні. Він цікавиться, який ти. Намалюй себе в центрі сторінки під буквою Я. Прочитай уважно напис під кожною кулькою та з’єднай кульку із собою, якщо ти вважаєш, що ти такий. Поміркуй та розкажи йому навіщо знати, який ти.

Часто ситуативні вправи використовую у позакласній роботі. Наприклад,  при проведенні години спілкування у 2 класі на тему гендерної рівності    (Додаток К), запропонувала учням таке завдання:

Ситуація спілкування. Уявіть, що учні нашого класу беруть участь в соціологічному опитуванні з метою виявлення думки, ким краще народитись: хлопчиком чи дівчинкою. Об’єднайтеся в групи за своєю статтю (група хлопчиків та група дівчаток), обговоріть це питання та запишіть свої міркування на окремих бланках-листках (роздає вчитель). Оберіть представника групи, який озвучить ваші міркування.

Після презентації роботи груп вчитель підводить до висновку, що дівчинкою і хлопчиком бути однаково добре, адже у кожного є свої особливості та певна місія. Потрібно дружити, підтримувати та допомагати один одному.

Розділ IIІ. Результативність представленого досвіду

Для узагальнення даних щодо ефективності використання мовленнєво-ситуативних завдань як засобу формування комунікативної компетентності дітей молодшого шкільного віку спільно з практичним психологом школи А.А.Янчевською, під керівництвом заступника директора школи з навчально-виховної роботи О.А.Степанової, було проведено ряд спостережень та досліджень, на основі яких виділили  рівні сформованості даного феномена: високий, середній та низький.

Показниками високого рівня є: сформованість стійких мотивів спілкування з дорослими й ровесниками; частота контактів; ініціативність, активність взаємодії з людьми; розвинутість і різноманітність побудови мовлення в діалозі й монолозі; наявність творчих розповідей.

Показники середнього рівня: ситуативність проявів особистісних та пізнавальних мотивів спілкування з дорослими й однолітками; одноманітність побудови і форм мовленнєвих висловлювань; несформованість елементів творчої уяви, фантазії, прогнозування.

До показників низького рівня належать такі: несформованість мотивів спілкування з дорослими й ровесниками; труднощі вступу в контакт; комунікативно-мовленнєві дії без аналізу ситуації спілкування; низькі мовні характеристики, однотипність побудови фраз, відсутність творчої розповіді.

Результати спостережень учнів 2-В класу НВК№3 такі:

Період	До використання мовленнєво-ситуативних вправ  (листопад 2012 р.) 1 клас			На проміжному етапі (листопад 2013 р.) 2 клас
Рівень	Високий	Середній	Початковий	Високий	Середній	Початковий
Кількість учнів	2 (6,7%)	10 (33,3%)	18 (60%)	8 (26,7%)	15 (50%)	7 (23,3%)

При узагальненні даних з’ясувала зростання високого (на 20 %) та середнього (на 16,7%) рівнів сформованості комунікативної компетентності учнів 2 класу проти 1 класу.

До вироблення власних підходів у роботі з мовленнєво-ситуативними вправами  мене спонукав новий Державний стандарт початкової загальної освіти та мій попередній досвід роботи з питання «Розвиток творчого потенціалу молодшого школяра на основі ефективної організації навчально-виховного процесу», який вивчався старшим викладачем Хмельницького ОІППО Кулик Оксаною Олександрівною та був опублікований у журналі "Початкова школа" №7, 2011. (Додаток Л) Крім того, напрацювання  даної проблеми були узагальнені методичним кабінетом виконавчого комітету Шепетівської міської ради у 2012 році. Як результат моєї роботи – активність та результативність участі моїх вихованців у Всеукраїнських конкурсах «Кенгуру», «Колосок», «Патріот», міських етапах конкурсу ім. П.Яцика, «Відгук на прочитану книгу», «Людина і ліс», «Писанкарство»; діти – активні учасники та переможці конкурсів, що проводить журнал «Куля» (Додаток М)

Своїми напрацюваннями я ділюся на засіданнях міських творчих груп, методоб`єднаннях, сторінках Всеукраїнського видання «Шкільний світ» (за період з 2008 р. по 2013 р. маю 11 публікацій). (Додаток Н) Крім того, урок розвитку  зв’язного мовлення за серією картинок на основі ТРВЗ я проводила  на ІІ етапі  Всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків – 2010» та стала лауреатом, у 2011 році була учасником ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» та дипломантом конкурсу «Панорама творчих уроків». В рамках Днів початкової освіти, організованим видавництвом «Шкільний світ» у м. Києві, три роки поспіль презентувала  власний досвід, який відзначений дипломами. (Додаток О).

Висновки

Запроваджуючи в практику роботи мовленнєво-ситуативні завдання, виробила наступні рекомендації:

1. На уроках розвитку зв’язного мовлення використовувати опорні групи лексики, які ефективно впливають на розвиток не лише активного словника учнів та їх мовленнєвої діяльності, а й  на поглиблене розуміння виучуваного теоретичного матеріалу.

2.Обумовлювати мотивацію створення навчально-мовленнєвої ситуації, як передумову успішного виконання завдання.

3.Дбати про культуру мовлення, правильність, точність, виразність, відповідність висловлювання мовленнєвій ситуації.

4. При виборі усної форми спілкування акцентувати увагу на привітності до співрозмовника, чіткості та виразності мовлення.

5. При виборі писемної форми спілкування наголошувати на охайності, каліграфічності, грамотності записів, як вияву поваги до співрозмовника.

6. Застосовувати  більше таких ситуативних вправ, які спонукають учнів до творчої роботи, вчать висловлювати власну точку зору.

7. Вчити дітей користуватися довідковою літературою.

8. Створювати сприятливий мікроклімат на уроці для співпраці.

9. Створювати ситуації успіху.

10. Реалізувати особистісний підхід у навчально-виховному процесі.

Подальшу перспективу моєї діяльності вбачаю в удосконаленні методики використання ситуативних завдань та розширення сфери їх використання в навчально-виховному процесі; розробці та систематизації таких вправ на різних уроках в 3-4 класах.

Отже, використання мовленнєво-ситуативних завдань відповідає новим підходам до вивчення рідної мови як комунікативно-діяльнісним, текстоцентричним, соціокультурним. Вони відображають основні складові змісту навчання, а саме: мовленнєву, лінгвістичну, соціокультурну, діяльнісну. Такі вправи передбачають застосування проектних технологій, парних, групових і колективних форм роботи.

Нині йдуть пошуки нових, більш ефективних форм, методів та засобів навчання, які формують предметні та ключові компетентності школярів. Та в освіті нічого не можна зробити самотужки. Лише робота в команді, партнерство, співпраця допоможуть змінити реалії, внести у них необхідну різноманітність.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.              Державний стандарт початкової загальної освіти. Початкова освіта  №18 (594) травень 2011.

2.              Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи.- К.: Видавничий дім  «Освіта»,  2012. – 392с.

3.              Антощук Євген Учімося запам`ятовувати та пригадувати: Швидка пед.допомога від Укр.школи ейдетики «Мнемозина». – К.: Вирій, 2007. – 156с.:іл. – Бібліогр.: с.156.

4.              Бібік Н. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти / Н.Бібік// Початкова школа, 2010 №9 – С. 1-7

5.              Варзацька Л.О. Українська мова й мовлення. Розвивальне навчання в початкових класах: навчально-методичний посібник / ВарзацькаЛ.О. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2012. – 360 с.

6.               Варзацька Л.О. Інтерактивні технології в системі особистісно зорієнтованої освіти /Л.О.Варзацька, Л.М.Кратасюк // Бібліотечка «Дивослово». – № 4. – 2006. – 64 с.С.2-7

7.              Данилова О. Роль ситуативно-моделюючих завдань у формуванні мовленнєвої культури учнів / О.Данилова// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. - №10. – С.2-7

8.              Комунікативні завдання на уроках мови. 4 клас / Г.П.Лещенко, Л.І.Іванова. – К.: Шк.світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

9.              Кравчук Л. Ефективний урок. Початкова школа. – К.:Редакції газет з дошкільної та початкової освіти, 2013. – 120 с.- (Бібіліотека «Шкільного світу»).

10.          Краєвський В.Дидактика и методика : учебное пособие / В.Краєвський, А. Хуторськой. – Издательский центр «Академия», 2007. – 352 с.

11.          Мамчур Лілія Витоки компетентнісного підходу до навчання мови в дослідженнях вітчизняних учених / Л.Мамчур// УМЛШ. – 2011. -№2- С.8 – 12.

12.         Мельничайко О.А. Рідна мова. Комунікативні вправи / О.А.Мельничайко – Тернопіль, 2004. – 45 с.

13.         Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. Пометун. – К., 2007. – 142 с.

14.          Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі / Автори-упорядники: О.В.Лесіна, В.П.Телячук.  – Х.: Вид. група «Основа »: «Тріада +», 2007.  – 112 с. – (серія «Педагогічні інновації. Майстерня »).

15.          Шевцова Л. Методика застосування мовленнєво-ситуативних завдань / Л.Шевцова. – Житомир, 2004. 96с.

Додаток А

Пам`ятка

«Мовленнєва ситуація та її складові»

Автор (мовець) – той, хто створює висловлювання, передає інформацію іншій людині, починає розмову. Якщо ти автор, повернись обличчям до співрозмовника, усміхнись, лише тоді починай розмову.

Адресат – той, кому адресоване висловлювання, хто сприймає інформацію. Якщо ти адресат, уважно слухай автора, не перебивай.

Тема. Висловлювання обов`язково має тему – те, про що говориться. Вибери і сформулюй тему, не відхиляйся від неї, не перестрибуй з однієї теми на іншу.

Мета. Спілкування обов`язково відбувається з якоюсь метою (Навіщо? Для чого говориться). Визнач чітко мету і прагни її досягти, підпорядковуй своє висловлювання меті.

Обставини спілкування. Місце, де відбувається спілкування, характер розмови та кількість співрозмовників. У розмові поважай інших, враховуй їхні бажання, інтереси та настрій.

Форма. Спілкування може відбуватися в усній та писемній формах. Якщо ти спілкуєшся письмово, то зверни увагу на свій почерк. Нехай він буде гарним, розбірливим. Пиши грамотно, перевіряй написане на наявність помилок. Якщо ти спілкуєшся усно, будь чемним, дивися у вічі, будь привітним, стеж за реакцією співрозмовника, говори у звичайному темпі, чітко, виразно. Подбай про:

-          образність своїх слів, зроби так, щоб вони «зазвучали»;

-         ефективні засоби (мовленнєві та позамовні) спілкування, стеж, щоб твоя мова була цікавою, відбувалася без напруження;

-         культуру мовлення, правильність, точність, виразність, відповідність висловлювання мовленнєвій ситуації, будь тактовним.

Гарного тобі співрозмовника!

Успішного спілкування!

Додаток Б

Ситуативно-мовленнєві вправи,

спрямовані на оволодіння мовною теорією

(для вивчення теоретичного матеріалу з української мови у 2 класі

за підручником М.Д. Захарійчук)

Завдання 1

Тема уроку. Голосні звуки. Букви, що позначають голосні звуки

Сторінка підручника 11

Ситуація спілкування.  Уяви, що твоя молодша сестричка чула, як ти виконував завдання з української мови. Вона запитала тебе, що таке голосні звуки, скільки їх, як їх впізнати на письмі. Спробуй пояснити.

Завдання 2

Тема уроку. Ненаголошені голосні звуки  е, и

Сторінка підручника 16

Ситуація спілкування. Уяви, що ти чарівник і дотиком своєї палички можеш змінювати слово з ненаголошеним голосним е, и на перевірне, а однокласники не вірять. Зміни наступні слова (листочок, зима, весна, грибник, рибак) та поясни, навіщо ти це робиш.

Завдання 3

Тема уроку. Подовжені м`які приголосні звуки.

Сторінка підручника 48

Ситуація спілкування. Уяви, що ти вчитель української мови. Перевір правильність виконання звуко-буквенного аналізу (при виконанні домашнього завдання) у зошиті свого однокласника (сусіда по парті). Постав запитання про основні правила виконання звуко-буквенного аналізу.

Завдання 4

Тема уроку. Подовжені м`які приголосні звуки. Поділ слів на склади для переносу.

Сторінка підручника 49

Ситуація спілкування. Уяви, що твій друг-однокласник захворів і пропустив урок, на якому вивчали подовжені м’які приголосні звуки. Ти прийшов його провідати, а друг попросив тебе пояснити цю тему. Спробуй це зробити.

Завдання 5

Тема уроку. Апостроф.

Сторінка підручника 54

Ситуація спілкування. Уяви, що на уроці української мови вчителька запропонувала перевірити роботу сусіда по парті, в якій він допустив помилки  на правопис слів з апострофом (бур’я, бурян, рядно, м’яч, св’ято, вється). Знайди їх і поясни, коли ставиться апостроф.

Завдання 6

Тема уроку. Іменник. Слова із предметним і абстрактним значенням.

Сторінка підручника  66

Ситуація спілкування. Уяви, що ти вчитель лісової школи і тобі потрібно пояснити звірятам, які слова відповідають на питання хто?, а які слова відповідають на питання що?

Завдання 7

Тема уроку. Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах.

Сторінка підручника 75

Ситуація спілкування. Уяви,  що ти дослідник-мовознавець і готуєш доповідь для виступу на засіданні «Знавців української мови» про написання слів з великої літери. Пригадай та розкажи правило написання великої букви у словах та поясни на прикладах (великий, Величко, мудрий, Мудрий, зоря, Зоряна, мальва, Мальвіна).

Завдання 8

Тема уроку. Велика  буква в назвах річок, міст, сіл, гір.

Сторінка підручника 84

Ситуація спілкування.  Уяви, що ти з другом вирішив поїхати у мандрівку. Ви домовились, що товариш записуватиме назви гір, річок, сіл, міст, які ви побачите. Поясни як потрібно писати ці назви.

Завдання 9

Тема уроку. Велика буква в назвах вулиць, площ і майданів.

Сторінка підручника 85

Ситуація спілкування. Уяви, що тобі і твоїм товаришам доручили скласти маршрут екскурсії з назвами вулиць, площ, майданів. Поясни, як потрібно писати ці назви.

Завдання 10

Тема уроку. Прикметник. Слова, які називають  назви ознак.

Сторінка підручника 87

Ситуація спілкування. Уяви, що в твого товариша пропала улюблена собака і тобі  потрібно допомогти  написати оголошення для пошуку його улюбленця. Пригадай та розкажи правило про слова-ознаки, навчи його добирати такі слова.

Завдання 11

Тема уроку. Прикметник. Прикметники з протилежним значенням.

Сторінка підручника 90

Ситуація спілкування. Уяви, що ти чарівник і тобі потрібно перетворити злого звіра на доброго. Він має такі риси: злий, скупий, жорстокий. Дотиком чарівної палички перетвори ці риси на протилежні. Поясни, для чого ми вживаємо у мовленні слова з протилежним значеням.

Завдання 12

Тема уроку. Слова, близькі за значенням.

Сторінка підручника 93

Ситуація спілкування. Уяви, що до тебе звернувся редактор шкільної газети і просить відредагувати текст.  (На зборах класу говорили про успішність. Мар’янка говорила про успіхи.  Ми говорили із психологом.) Поясни, якими словами можна замінити виділені слова. Чому ти так думаєш?

Завдання 13

Тема уроку. Дієслово

Сторінка підручника 98

Ситуація спілкування. Уяви, що ти ведучий гри «Цар Горох прийми нас на роботу». Поясни учасникам гри, словами якої частини мови вони можуть скористатися, розказуючи  про свої вміння. Підтвердь правилом.

Завдання 14

Тема уроку. Службові слова в реченні

Сторінка підручника 110

Ситуація спілкування. Уяви собі, що Дід Словоїд з`їв у реченні слова, до яких не можна поставити питання. (Раптом я посковзнувся __ впав  ___ лід.)

Поясни Словоїду, як називаються ці слова і чому без цих слів речення не може функціонувати.

Завдання 15

Тема уроку. Споріднені слова. Корінь слова.

Сторінка підручника 116

Ситуація спілкування. Уяви, що тебе призначили вчителем другого класу. Поясни учням, які слова називаються  спорідненими (спільнокореневими),  як називається спільна частина таких слів, як визначати корінь.

Завдання 16

Тема уроку. Закріплення знань про розповідні й питальні речення.

Сторінка підручника 134.

Ситуація спілкування. Уяви, що ти з однокласником в парі граєш мовну гру «Розділові знаки вкінці речення».  Відшукайте свої речення, поясніть свій вибір. (Хмаринки, де ви живете__ Я так хочу побувати у вас в гостях__)

Завдання17

Тема уроку. Головні слова в реченні (закріплення)

Сторінка підручника  139

Ситуація спілкування. Уяви, що тобі доручили провести урок української мови. Поясни учням, які слова є головними в реченні. Скористайся даним прикладом. (Пригріває тепле весняне сонечко.)

Завдання 18

Тема уроку. Зв'язок слів у реченні

Сторінка підручника 143

Ситуація спілкування. Уяви, що твій однокласник попросив тебе допомогти встановити зв'язок слів у реченні (З неба летіла сніжинка). Поясни, як це зробити, опираючись на правило у підручнику.

Додаток В

Ситуативно-мовленнєві вправи,

спрямовані на побудову власних (діалогічних і монологічних) висловлювань на основі поданих текстів, речень та словосполучень, які будуть доречними в певній ситуації (на основі матеріалу підручника або дидактичного посібника)

(за підручником  «Українська мова  2 клас» автор М.Д. Захарійчук)

Завдання 1

Тема уроку. (урок 2)

Сторінка підручника 6

Вправа 3

Ситуація спілкування.  Уявіть, себе диригентською паличкою.  Розкажіть музичним інструментам про їх найближчих родичів, прадавні музичні інструменти.

Завдання 2

Тема уроку. Урок 6

Сторінка підручника 12

Вправа 2

Ситуація спілкування.  Уяви, що тобі доручили виступити на засіданні гуртка шанувальників природи. Розкажи про овочі, які прийшли до нас з інших країн.

Завдання 3

Тема уроку. Урок 7

Сторінка підручника 14

Вправа 2

Ситуація спілкування. Уяви, що ти розмовляєш з другом по телефону. Розкажи про незвичайну знахідку твоєї мами на балконі.

Завдання 4

Тема уроку. Урок 10

Сторінка підручника 17

Вправа 3

Ситуація спілкування.  Уяви себе голодною синичкою. Звернись до дітей з проханням про допомогу.

Завдання 5

Тема уроку. Урок 16

Сторінка підручника 25

Ситуація спілкування.  Уявіть, що нам доручили написати невеличкий текс-опис до шкільної газети про білочку. Не хвилюйтесь, щоб виконати це завдання,  у нас  є чудовий матеріал у підручнику.

Завдання 6

Тема уроку. Урок 17

Сторінка підручника 26

Вправа 2

Ситуація спілкування.  Уявіть себе джмеликом. Користуючись текстом вправи спробуйте пояснити хлопчикові, чому вам неприємно, коли поливають квіти.

Завдання 7

Тема уроку. Урок 17

Сторінка підручника 27

Вправа 3

Ситуація спілкування.  Уявіть, що ваш друг з Росії почув по телебаченню інформацію про те, що у 2014 році святкуватимуть 200 річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Прочитайте вірш та розкажіть про видатного українського поета і художника.

Завдання 8

Тема уроку. Урок 27

Сторінка підручника 27

Вправа 3

Ситуація спілкування.  Уяви, що тебе запросили на місцеве телебачення, щоб пройти проби на ведучого дитячої розважальної програми «Народ скаже, як зав’яже». Тобі потрібно організувати глядачів у студії на швидке і правильне конструювання прислів’їв з поданих частин. Але спочатку тобі самому треба це зробити, а потім ставити запитання щодо змісту прислів’їв. (Завдання для виконання в парах)

Завдання 9

Тема уроку. Урок 18

Сторінка підручника 27

Вправа 1

Ситуація спілкування.  Уявіть, що ви стали свідками конкурсу «Лісові кухарі». Вам сподобались учасники  зайці. Розкажіть своїм друзям, з яких продуктів вони варили борщ.

Завдання 10

Тема уроку. Урок 19

Сторінка підручника 29

Вправа 3

Ситуація спілкування.  Уявіть, що ви займаєтесь у гуртку «Юні мовознавці». Вам потрібно підготувати виступ про походження слова «ґудзик». Вам  допоможе текст вправи.

Завдання 11

Тема уроку. Урок 28

Сторінка підручника 41

Вправа 2

Ситуація спілкування.  Уяви себе редактором дитячої пізнавальної газети «Колосочок». Підготуй розповідь про Сонце, користуючись запитаннями та текстом вправи.

Завдання 12

Тема уроку. Урок 29

Сторінка підручника 43

Вправа 3

Ситуація спілкування.  Уяви, що твої друзі з Росії, побачивши вишитий український рушник, зацікавилися цим оберегом. Що ти розкажеш їм, спілкуючись по скайпу.

Завдання 13

Тема уроку. Урок 37

Сторінка підручника 53

Вправа 3

Ситуація спілкування.  Уяви, що ви з класом пішли на екскурсію до лісу. На узліссі ріс кущ калини. Розкажи своїм однокласникам про цю рослину, користуючись текстом вправи.

Завдання 14

Тема уроку. Урок 46

Сторінка підручника 65

Вправа 1

Ситуація спілкування.  Уявіть, що ви з батьками були на ярмарку. Розкажіть друзям про побачене. Використайте початок речення у підручнику.

Подумайте, що ще може продаватись на ярмарку.

Завдання 15

Тема уроку. Урок 52

Сторінка підручника 75

Вправа 1

Ситуація спілкування.  Уяви себе учасником літературного конкурсу. Розкажи про історію походження  українських прізвищ. Досліди походження свого прізвища. Скористайтесь  порадою з рубрики «Спілкуймося красно» (с. 74)

Завдання 16

Тема уроку. Урок 57

Сторінка підручника 87

Вправа 3

Ситуація спілкування. Прочитайте лист хлопчика, який хоче з вами познайомитись. Уявіть, що вам потрібно написати цьому хлопчику листа, в якому ви розповідатимете про місце свого проживання. Скористайтесь планом-підказкою та порадою з рубрики «Спілкуймося красно»

1.Як тебе звати?

2.У якому місті ти живеш?

3.На якій вулиці ти живеш?

4.Яка річка протікає поблизу твого міста?

5.Які міста розташовані біля твого міста?

Завдання 17

Тема уроку. Урок 59

Сторінка підручника 84

Вправа 3

Ситуація спілкування.  Уяви себе екскурсоводом у краєзнавчому музеї. Розкажи відвідувачам про різноманітність ваз за матеріалом та формою. Скористайся матеріалом  підручника та порадою з рубрики «Спілкуймося красно» (с.89)

Завдання 18

Тема уроку. Урок 61

Сторінка підручника 90

Вправа 1

Ситуація спілкування.  Уяви, що ти займаєшся у гуртку «Люби і знай свій рідний край». Розкажи своєму молодшому братику (молодшій сестричці) про різноманітність життя в річках. Пригадай пораду з рубрики «Спілкуймося красно» (с.69)

Завдання 19

Тема уроку. Урок 62

Сторінка підручника 92

Вправа 2

Ситуація спілкування. Уяви, що ви з батьками відправились до зимового лісу. Там ви  зустріли лісника, який підгодовував тварин. Розкажіть однокласникам, які гостинці і для кого привіз лісник у ліс. Доповніть розповідь, як у вашій сім’ї допомагають звірам і птахам взимку.

Завдання 20

Тема уроку. Урок 65

Сторінка підручника 98

Вправа 1

Ситуація спілкування. Уявіть, що молодша сестричка просить вас розповісти казку. Напередодні в класі ви читали про барвистого метелика. Розкажіть цю казку молодшій сестричці.

Придумайте розповідь про подальші мандри метелика.

Завдання 21

Тема уроку. Урок 66

Сторінка підручника 101

Вправа 3

Ситуація спілкування. Уявіть, що до класу прийшов новий учень, який довгий час хворів та не міг відвідувати уроки «Сходинки до інформатики». Користуючись текстом вправи, розкажіть які операції допомагає виконувати комп`ютерна мишка.

Завдання 22

Тема уроку. Урок 71

Сторінка підручника 107

Вправа 3

Ситуація спілкування. Уявіть, що вчителька 1 класу попросила вас, другокласників, розповісти шестирічкам про допомогу та підтримку. Ваша вчителька порадила свій виступ розпочати казочкою Василя Сухомлинського про зайчика та місяць. Потренуйтесь, розіграйте у парах діалог зайчика та місяця. Скористайтеся порадами з рубрики «Спілкуймося красно» (с.80, с.108)

Завдання 23

Тема уроку. Урок 73

Сторінка підручника 110-111

Вправа 3

Ситуація спілкування. Уявіть, що ви стали свідками пригоди, описаної у підручнику. Прийшовши до класу, ви вирішили розповісти однокласникам цю ситуацію. Зробіть це.

Дайте пораду хлопчику, користуючись народною мудрістю, записаною у підручнику.

Завдання 24

Тема уроку. Урок 78

Сторінка підручника 118

Вправа 2

Ситуація спілкування. Уявіть, що фея П`ятинка завітала до вас. Розкажіть, що ви читали про те, як вона вітається з хлопчиком Антоном.  Вам також подобається так вітатися. Для підтвердження своєї думки скористайтеся порадою з рубрики «Спілкуймося красно».

Для покращення настрою розкажіть однокласникам смішну ситуацію, яка трапилася з вами.

Завдання 25

Тема уроку. Урок 80

Сторінка підручника 120

Вправа 2

Ситуація спілкування. Уявіть, що ви отримали від редактора шкільної газети завдання підготувати опис тварини у рубрику «Впізнай за описом». Спробуйте описати дятла, користуючись текстом вправи 2.

Завдання 26

Тема уроку. Урок 87

Сторінка підручника 129

Вправа 3

Ситуація спілкування. Попрацюйте в групі. Уявіть, що ви редактори відділу рукописів літературного журналу для дітей. До вас потрапив текст вправи 3, який потрібно вдосконалити. Обговоріть, які зміни ви внесете у текст. Пригадайте пораду з рубрики «Спілкуймося красно» (с.55)

Завдання 27

Тема уроку. Урок 96

Сторінка підручника 141

Вправа 3

Ситуація спілкування. Уявіть, що ваші знімки перемогли у фотоконкурсі. Організатори виставки запропонували вам скласти по одному реченню до  фотографій та придумати до них назву.

Завдання 28

Тема уроку. Урок 101

Сторінка підручника 147

Вправа 3

Ситуація спілкування. Уявіть, що ви з батьками відвідали виставку писанок. Розкажіть однокласникам, які види писанок ви там побачили. Поміркуйте разом, чому вони так називаються.

Завдання 29

Тема уроку. Урок 108

Сторінка підручника 157

Вправа 2

Ситуація спілкування.  Уявіть, що з меншим братом  ви пішли на прогулянку до парку. Там ви побачили білку, яка скрекотала. Ви вже знаєте, що означає цей сигнал. Розкажіть братику про «мову тварин». Пригадайте пораду з рубрики «Спілкуймося красно» (с.69)

 Додаток Ж

До школи та в перший період навчання дитина займається грою, яка є для неї цікавою. У цей час дитина запам’ятовує легко і швидко те, що її цікавить. Перевірено, що вірші, картинки, казки, що справили на дітей сильне враження, викликали сильні почуття, вони запам’ятовують, а те, що не зачепило їх емоційно, легко забувають. Тому кожну цифру, за правилами «Школи ейдетики», я перетворила  на образ – яскравий, кумедний чи казковий та оживила їх. Далі деякий час діти задіюють цифри у різних іграх, граються із зображенням, малюють або ліплять подібні фігурки.  Коли ж учні добре познайомились з цифрами-образами, впізнають їх, розрізняють, уявляють за зображенням і назвою, починаю вивчати склад числа з використанням сюжетних малюнків та  мовленнєво-ситуативних вправ.

Ситуація спілкування. Сьогодні ми починаємо вивчати склад чисел. Ми знову відправляємося у країну Чисел до королеви Математики.  Вона запропонувала поспостерігати за жителями-цифрами математичної країни, з якими ви вже знайомі, та докладно розповісти  про побачене своїм однокласникам та друзям.

Уявіть собі, що ви опинились на стежці до казкового озера. Опишіть, що ви там побачили.

Картинка 1. Склад числа 2

Був літній спекотний ранок. Буратіно разом зі своїм братиком близнюком (1+1) йшов до казкового озера освіжитися.

Картинка 2. Склад числа 3.

Біля озера Буратіно зупинився та став милуватися красивим білим Лебедем (1+2=3). Вони привіталися, познайомилися. Лебідь запропонував покатати Буратіно по озеру (2+1=3).

Картинка 3. Склад числа 4.

Ми побачили, як з-за очерету назустріч красеню білому Лебедю виплив красивий чорний Лебідь. Вони закружляли у танку. (2+2=4) Буратіно залюбувався цією картиною і навіть не помітив, як біля нього з води виринув Бегемотик (1+3=4). Бегемотик і Буратіно (3+1=4) спостерігали за двома Лебедями (2+2=4), а потім голосно аплодували їм. Цю подію сфотографував Стільчик (4), а фото прикріпив у своєму будиночку.

         Картинка 4. Склад числа 5.

Озеро було чудовим місцем відпочинку для наших героїв. Яблучко (5) здалеку спостерігало, як Буратіно приніс на берег озера Стілець (1+4=5). Стільчик в руках Буратіно тримав міцно (4+1=5). А Бегемотик пригостив Лебедя спійманою рибкою (3+2=5). Лебідь подякував бегемотику за гостинець (2+3=5).

        

Картинка 5. Склад числа 6.

Нашим героям було дуже весело. Буратіно пританцьовував з Яблуком (1+5=6). Хоча Яблучко було дуже велике,  Буратіно міцно тримав його у руках (5+1=6). Лебідь вирішив поплавати зі Стільцем (2+4=6), але Стільчик не хотів йти у воду (4+2=6). До цієї компанії Бегемотик гукнув ще свого братика (3+3=6). Всім було дуже весело. Цю веселу історію вони вирішили розповісти Чайнику (6)

Наші герої були справжніми друзями. Вони часто ходили один до одного в гості. Роздивіться картинку та опишіть побачене з метою розповіді своїм друзям.

Картинка 6. Склад числа 7.

Якось вони зібралися чаювати у числа 7. Буратіно приніс Чайник (1+6=7). Чаю у Чайнику, який тримав Буратіно (6+1=7), було вдосталь. Лебідь приніс Яблучко (2+5=7). Яблучку було дуже зручно на крилах у Лебедя (5+2=7). Бегемотик приніс Стільчик, щоб сісти (3+4=7). Але на Стільчику Бегемотик не поміщався (4+3=7). Не дивлячись на це, всім було дуже весело.

         Картинка 7. Склад числа 8.

Якось наші герої посперечалися, хто з них найспритніший. Вони вирішили позмагатися з бігу. Бігти вирішили парами.

На першій доріжці мчить Буратіно з Прапорцем у руках (1+7=8). Прапорець у руках Буратіно розвівається на вітрі (7+1=8).

На другій доріжці Лебідь тягне Чайника (2+6=8). Чайник поспішає, що аж парує, але міцно тримається за Лебедя (6+2=8).

Два Стільчики зайняли третю доріжку. Швидко і весело вони стрибають до фінішу  (4+4=8).

А Бегемотик міркує з Яблучком (3+5=8), як  їм швидше добратися до фінішу. Довго розмовляючи, Яблучко з Бегемотиком втрачають час у змаганнях (5+3=8).

Всі весело прямують до фінішу, де їх чекає число 8.

         Картинка 8. Склад числа 9.

         Настала зима. Казкове озеро замерзло і Кит (9) запросив друзів покататись  на ковзанах. В парах  ковзатись веселіше, тому кожен обрав собі пару.

         Буратіно подружився зі Сніговиком (1+8=9). Сніговичок дуже зрадів новому сусідові (8+1=9).

         Лебідь ковзався з Прапорцем (2+7=9). Прапорець тримався за мотузок, накинутий на Лебедя (7+2=9).

         Бегемотик теж обрав собі пару. Це був Чайничок (3+6=9). Чайничок краще тримався на ковзанах, ніж Бегемотик, тому він тягнув Бегемотика (6+3=9).

         Стільчик з Яблучком не одягнули ковзани (4+5=9). Яблучко зі Стільчиком (5+4=9) ковзали чудово і без ковзанів.

         Ось так відпочивали на льоду наші герої.

         Картинка 9. Склад числа 10.

         На дні народження у числа 10 наші герої весело танцювали. Буратіно підхопив Кита (1+9=10). А синій Кит дуже радів, що Буратіно обрав його (9+1=10).

         Лебідь кружляв з Сніговичком (2+8=10). Сніговичок не боявся розтанути, тому що Лебідь махав на нього своїми крилами (8+2=10).

Бегемотик обрав в пару Прапорець (3+7=10). Від танцю Прапорець дув на Бегемотика (7+3=10) та освіжав його.

Стілець і Чайничок танцювали разом (4+6=10). Чайничок, танцюючи зі Стільцем (6+4=10), присвистував із задоволенням.

         Два Яблучка (5+5=10) у таночку підморгували усім парам.

         Всім було дуже весело!