Батьківські збори у 1 класі

Засідання  батьківського клубу „Школярик” у 1 класі

Тема.         «Знайомство»

Мета.         Познайомитись ближче з батьками учнів та познайомити їх між собою, сприяти формуванню батьківського колективу, як однієї спільної родини, зміцнювати зв’язки сім’ї та школи.

Форма  проведення. Зустріч у шкільному кафе „Діалог”

Обладнання. Запрошення для батьків,  анкети, ручки.

Попередня підготовка.

 Готую запрошення для кожної сім’ї

Шановні батьки _______________________________________ Якщо вас цікавлять проблеми навчання та виховання, якщо у Вас є корисні поради або цікаві ідеї, якщо вам не байдужі будні та свята нашого 1-ого класу, чекаємо Вас на засіданні родинного клубу „Школярик”, яке відбудеться _________________ в приміщенні нашого класу. З повагою  вчителька \Вашої дитини

2. Столи у класі розставляються, як у кафе. На столах маленькі букетики квітів, фрукти, печиво, чайники з чаєм, горнятка, серветки.

План засідання

1. Вітання.

2. Знайомство.

         2.1. Розповідь вчителя про себе.

         2.2. Заповнення батьками анкет.

         2.3.Відповіді на запитання батьків.

3. Цілі та завдання.

4.Досвід батьківський та вчительський.

5. Організаційні питання.

Хід засідання

1. Вітання.

Доброго дня!

Давайте подаруємо один одному усмішку, адже ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого.

Раз ви сьогодні тут, значить Вас цікавлять питання навчання та виховання, є цікаві ідеї і я впевнена, що ви готові поділитись своїм батьківським досвідом.

 Прийшовши сьогодні на цю зустріч, ви не просто переступили поріг класу, де навчається Ваш син чи донька, ви стали членом сімейного клубу  „Школярик”, назва якого символічна, адже не тільки ваша дитина пішла в 1-й клас, а й ви удруге стали «школярами». І разом зі своїми дітьми поступово, крок за кроком, підніматиметеся сходинками до поділки 12-й клас. Ви ще раз перечитаєте „Буквар”, згадаєте дитячі лічилки, віршики тощо. Ну чим не школярі!

Тож давайте знайомитись.

2. Знайомство.

2.1. Розповідь вчителя про себе: освіта, стаж роботи, сім’я, захоплення, адреса, телефон.

2.2.Заповнення батьками анкет.

Анкета

1. Прізвище, ім’я, по батькові батьків, освіта

         Мама

         Тато

2. Домашня адреса, телефон

3. Місце роботи батьків, робочий телефон

Мама

         Тато

4. Прізвище, ім’я, по батькові бабусь, дідусів

         Бабуся

         Дідусь

Бабуся

         Дідусь

5. Адреса бабусі, дідуся

6. Кількість дітей в сім’ї (вказати ім’я, рік народження)

7. Хто з членів сім’ї має вплив на дитину?

8. Домашні обов’язки дитини.

8. Чи є домашня дитяча бібліотека?

9. Яку дитячу періодичну пресу виписуєте?

10. Чи відчуває сім'я матеріальні труднощі?

11. Чим змогли б допомогти школі, класу?

2.3. Відповіді на запитання батьків.

3. Цілі та завдання.

У 2002 році я була слухачем тижневого авторського  семінару почесного академіка Російської Академії Освіти, доктора психології, професора Ш.О.Амонашвілі. Тема семінару: «Основи гуманно-особистісного підходу до дітей у освітньому процесі (Система Школи Життя)». Знайомство з цією людиною та його думками справили на мене великий вплив. Багато педагогічних ситуацій я стала аналізувати, пропускаючи їх через призму гуманно-особистісного підходу.

         Тема першого засідання семінару була дещо незвичною, філософською. А саме: «Наша душа небесного походження». Шалва Олександрович розкрив три постулати  в якості віри вчителя у  Дитину:

І        Дитина є Явлення, а не випадковість.

ІІ       Дитина як явлення несе в собі свою життєву задачу, життєву Місію, якій вона повинна служити.

ІІІ      Дитина несе в собі величезну енергію Духу, яка  живить всі високі її устремління.

Відверто кажучи, в перший день семінару я поверхово сприйняла ці слова. Але пізніше, щоб зрозуміти та втілити цікаві думки педагога, я не раз поверталась і осмислювала постулати. І на завершення семінару зізналась сама собі: «Саме з осмислення відношення до Дитини, віри у її сили  потрібно починати свою роботу!». Прошу Вас, шановні батьки, також подумати над словами Ш.О.Амонашвілі (4 розділ трактату «Школа Життя» пропоную кожному присутньому на засіданні у друкованому варіанті).

Будь-яка справа матиме успіх, якщо чітко поставити мету, сформулювати завдання та впевнено крокувати вперед,  уявляючи гарний результат.

 Аналогічно у навчанні.  Але при умові серйозної та систематичної співпраці дітей та дорослих.

Перед Вами програмові вимоги на кінець першого класу (заздалегідь підготовлені), з якими детально можете ознайомитися вдома.

Ви хочете, щоб дитина легко досягла таких результатів?

Тоді давайте спільно складатимемо  та реалізовуватимемо наші плани.

Сьогодні пропоную нам разом  виробити алгоритм  формування навички читання.

(На дошці записую думки свої та батьків )

Ціль	Навчити читати дитину.
Завдання	- швидко читати склади - швидко зливати склади у слова - розширювати кут зору - швидко читати слова - привити інтерес до читання, який спонукатиме до пізнання нового
Складання чіткої програми дій (Що робити?), Визначення терміну дії програми	- продовжуючи розвивати інтерес до книги, закладений родиною, дитячим садком,  вивчити (повторити) букви, - вчити швидко складати  букви у склади склади (ПГ, ППГ), розширюючи при цьому кут зору - вчити швидко читати слова (починаючи зі односкладових та  по висхідній), - вчити бачити речення (рядок) в цілому, - привчати з інтересом читати дитячі видання (книги, газети, журнали) Техніка читання до 100 слів за хвилину за період першого класу, а не за подальший відрізок навчання у початковій школі.
Запуск програми (система роботи)	Читання систематичне та щоденне: - на уроках (навчання грамоти, математики, Я і Україна) - на перервах (ігри) - на вулиці (вивіски, плакати, назви магазинів, установ) - вдома (домашні читання, спільні читання ввечері з дітьми  по 15-20 хвилин), - відвідування бібліотек, книжкових магазинів
Щоденний контроль за здійсненням виконання роботи, поточний аналіз, вибір оптимальних форм роботи	-  систематичні заміри техніки читання - висвітлення на стендах в школі та вдома результатів - показові читання класі, вдома, тощо
Результат	!!!

Впевнена, що фантазія та досвід підкажуть нам (родинам та школі) багато цікавих ідей щодо формування навичок з письма, математики, фізичної культури, трудового навчання та інших предметів. Пропоную поділитись думками, щодо вирішення даного питання, на наступному засіданні нашого клубу через місяць.

4. Досвід батьківський та  вчительський.

Декілька моїх правил у роботі з дітьми.

1. Дитина повинна мати ціль у своєму житті (відповідно до здібностей, нахилів, симпатій) і йти до неї.

Вчитись заради оцінки, похвальної грамоти – одне, а вчитись заради того, щоб стати … (банкіром, вченим, архітектором, художником  тощо) – інше.

Займатись спортом, щоб похизуватися м’язами, заробити гроші – одне, займатись спортом, щоб бути здоровим, легко йти по життю, захистити себе у непередбачених зустрічах – інше.

2. Дитину не можна насильно заставляти вчитися, потрібно ненав’язливо зацікавлювати.  Ш.О.Амонашвіші називає такий підхід «вільна неволя».

3. Дитині потрібно давати можливість самій знаходити відповіді на запитання, не підганяючи її з відповіддю. А самим захоплюватись цікавими дитячими ідеями, нестандартними рішеннями, успіхами.

Вчити креативності (бачити, ставити задачі, прагнути вийти за рамки вузько поставленої умови) та самостійності.

4. Дитину потрібно підтримувати, піднімати, хвалити за вагомі успіхи, не розвиваючи при цьому зіркову хворобу.

5. Дорослим потрібно постійно цікавитись дитячими справами.

- Що нового дізнався у школі? Які цікаві справи з друзями плануєте?

6. Постійно розвивати психічні процеси (пам'ять, мислення, увагу, уяву) ігровими методами.

7.Самим займатись самоосвітою. Приклад батьків, вчителя має на дитину набагато більший вплив, ніж дуже гарні слова чи вичитування моралі.

Впевнена, що у Вас виникло багато запитань, одне з яких: «Чому я все-таки акцентую увагу на початковій школі?» А тому, що згідно теорії сенситивності, найсприятливіші періоди розвитку людини: від народження до 15 років. Зокрема, вік 5-7 років найсприятливіший для розвитку активної мови, 6-10 років – смислової пам’яті, словесно-логічного мислення, а вже 10-15 років –  гіпотетичного, абстрактного мислення.

Розвивати дитину чи не розвивати, вирішувати Вам, шановні батьки. Я зі свого боку, як вчителька Ваших діток, прикладатиму максимум зусиль для того, щоб розкрити той багатий потенціал, закладений у них природою.

6. Організаційні питання.

Вибір президента та віце-президента клубу (представника у загальношкільному батьківському комітеті), активних діячів клубу.

Засідання  батьківського клубу „Школярик”

Тема.         „Чи допитлива Ваша дитина?”

Мета.         Продемонструвати батькам значення розвитку дитячої допитливості, її роль у формуванні інтересу до оточуючих предметів та явищ, до вивчення навчальних дисциплін, шукати підтримки з боку батьківського колективу щодо облаштування класної кімнати, що сприятиме розвитку дитячої допитливості, зміцнювати зв’язки сім’ї та школи.

Форма  проведення.  Засідання з елементами гри.

Обладнання. Запрошення для батьків,  виставка дитячих енциклопедій, журналів, довідників, дитячих повідомлень на різну тематику.  

Запрошення

Шановні батьки _______________________________________ запрошую Вас до розмови  на тему «Чи допитлива Ваша дитина?» яка відбудеться в приміщенні нашого класу. З повагою  Алла Дмитрівна

План засідання

1. Що таке дитяча «допитливість».

    Як вона залежить від батьків.

2.  Як і для чого навчити дитину бути допитливою.

3. Сприяння облаштування класної кімнати розвитку дитячої допитливості.

1. Що таке дитяча «допитливість»? Як вона залежить від батьків.

Пропоную 10-хвилинну  інтелектуальну гру на зразок «Що? Де? Коли?»

Кожна група (попередньо столи у класі розставлені на три групи) витягне конверт із запитанням, яке часто задають діти дорослим. Користуючись досвідом, виставкою пізнавальної літератури за 2 хвилини підготуйте відповідь та  озвучте її, будь ласка,  швидко та чітко.

Орієнтовні запитання:

v Чому дме вітер?

v Що таке роса?

v Чому у морі вода солона?

v Чому кропива печеться?

v Чому молоко стає кислим?

v Чому співають птахи?

(Аналіз спільно з батьками результатів гри)

- Які цікаві запитання ставили Вам діти?

Процес пізнання починається з простих запитань, які діти часто ставлять перед батьками.

- Як Ви думаєте, чи залежить допитливість від батьків?

Психологами був проведений такий експеримент. В кімнату, де було багато цікавих предметів, запрошували батьків з дитиною. Їм повідомляли, що до початку експерименту ще півгодини, тому вони можуть робити все, що хочуть. Після цього їх залишали у кімнаті самих. Одні батьки разом з дитиною починали роздивлятись і обговорювати всі пристрої, інші – лише розглядали їх, а треті так і просиділи всі півгодини в очікуванні «експерименту». Наступна перевірка дітей показала, що рівень їх допитливості майже повністю відповідав поведінці батьків у цьому експерименті.

Вчіться відповідати на запитання

Ніколи не кажіть дитині: «Я тобі потім розповім».

Маляті цікаво почути відповідь саме зараз, оскільки її щось здивувало або є для неї незрозумілим. Можливо, через півгодини вона й не згадає, про що запитувала. Тому не лінуйтеся, не розповідайте дитині, як ви сильно зай­няті й що «завтра ви обов'язково про це поговорите». У результаті ви тільки зведете нанівець бажання дитини пізнавати що-небудь нове.

Подивіться на світ очима дитини.

Адже вона ще не знає, що таке фізика, хімія й багато інших наук. І знань про навколишній світ у неї поки що зовсім не багато. Тому пояснювати все доведеться «на пальцях», на живих прикладах. Чим простіше пояснення, тим краще. Однак не перестарайтеся, спрощуючи свої відповіді. Деякі про­цеси або явища не можна пояснювати занадто примітивно.

Не соромтеся звертатися до енциклопедій, довідників й Інтернету.

Багато батьків дуже вже не хочуть виглядати в очах дитини не занад­то розумними. А як же непорушний батьківський авторитет? Але ж всьо­го знати не може ніхто. Малюк підросте, й сам це зрозуміє. Немає нічо­го жахливого в тому, що батько не може відповісти на запитання. «Давай пошукаємо відповідь в енциклопедії»,— запропонує татко маляті, й весь вечір вони із задоволенням будуть штудіювати який-небудь розділ, а потім ще й проведуть дослід: як же це насправді працює? Ваш батьківський ав­торитет зовсім не постраждає, а дитина навчиться самостійно знаходити відповіді на питання.

Звертайтеся до фахівців.

Скажімо, у дитини виникло запитання з галузі хімії. А ви в цьому пред­меті не дуже обізнані. Зате ваша бабуся все життя пропрацювала хіміком, або ваш знайомий очолює саме хімічну лабораторію. Прекрасно! «А давай зателефонуємо бабусі й запитаємо в неї, адже вона такий фахівець!» — гово­рите ви. Питання можна адресувати телевізійним майстрам, лікарям, про­давцям, загалом професіоналам у своїй справі.

Не «читайте» лекцій.

Тобто не пояснюйте все занадто складно й «зарозуміло». Коротке, яскра­ве пояснення надовго запам'ятається маляті й змусить його замислитися.

Намагайтеся супроводжувати пояснення експериментом або ілюстрацією.

Наші діти набагато краще розуміють пояснення, якщо їм намалювати «як це працює». Дитячий мозок краще сприймає образи зорові, на слух інфор­мація засвоюється складніше. Тому навіть якщо ви не дуже добре малюєте, спробуйте зобразити у вигляді простої схеми те, про що розповідаєте.

Не відповідайте односкладно.

Отже, діти — істоти образні. А для того, щоб намалювати в голові кар­тинку, одного-двох слів явно недостатньо. Крім того, дитина відразу відчує, що вам з нею не цікаво й ви не налаштовані з нею спілкуватися.

Не принижуйте дитину.

Не варто говорити: «Ти ще маленький, тобі це складно зрозуміти» або «Як же ти можеш цього не знати?» Якщо маля почуватиметься ніяково, став­лячи вам питання, то вже незабаром він перестане це робити взагалі. Ма­ленькому чомусику цілком дозволено чогось не знати або не вміти, й у ць­ому немає нічого смішного або жахливого.

Відповідайте серйозно, але з гумором.

«Тату, а чому?» — «Та по качану!» — інколи доводиться чути й такі діало­ги. Наші малята дуже чутливі й вразливі. І реагувати навіть на найсмішніші або безглузді питання потрібно дуже серйозно. А от відповісти з гумором, так, щоб малюкові стало смішно або весело,— це, будь ласка!

Говоріть мовою дитини.

Як це? Просто й зрозуміло, супроводжуючи свою розповідь яскравими простими прикладами.

Грайте в ігри  (Додаток А)

2. Як і для чого навчити дитину бути допитливою?

Як?

-       Не залишайте поза увагою дитячі запитання.

-       Не проґавте вік «чомучок».

І етап - 2-3 роки – не важкі питання

ІІ етап 4-5 років – питання складніші

ІІІ етап – 6-7 років – без довідкової літератури не обійтись.

- Вчіть дитину самостійно шукати відповіді на питання (енциклопедії, словники, довідники), купуйте довідкову літературу.

- Розповідайте більше, ніж потрібно для відповіді, торкайтеся суміжних галузей знань.

- Хваліть дитину за те, що вона поставила запитання.

- Пізнавайте світ разом

- Грайте у розвивальні ігри (ігри, попередньо  надруковані, роздаються для батьків для подальшого ознайомлення, додаток ).

Для чого розвивати допитливість?

- Для формування в дітей пізнавальних (навчальних) інтересів;

- для подальшого становлення особистості, вміння шукати відповіді на різноманітні життєві питання;

-  втілювати свої нові, нестандартні  ідеї в життя.

3. Сприяння облаштування класної кімнати розвитку дитячої допитливості .

Завдячуючи Вам, шановні батьки, за те, що класна кімната поповнилася яскравими, надзвичайно естетичними стендами.

1. «Класний куточок», який  має  такі рубрики:

Ø Чи знаєте ви, що…

Ø Подія тижня

Ø Наші досягнення

Ø Легко, якщо разом.

2. «Світ моїми очима», що призначений для дитячих малюнків, які кріпляться магнітами.

3. «Календар природи», що  містить щоденну інформацію про стан погоди.

А ще класна бібліотека, яка періодично поповнюється  цікавими книгами.

 4. Різне.

Засідання батьківського клубу „Школярик”

Тема.         „Прощавай, 1-й класе!”

Мета. Повторити, закріпити та практично застосувати набуті знання з вивчених предметів, виявляти та розвивати творчі здібності та дарування учнів, сприяти згуртуванню учнівського та батьківського колективів, як однієї спільної родини, зміцнювати зв’язки сім’ї та школи.

Форма  проведення.   Підсумкове засідання клубу з                            елементами ігор.

Обладнання.     Святково прибраний зал кульками, виставка дитячих поробок, малюнків, букви, що  надруковані на квадратах (для прикріплення діткам та батькам на одяг), булавки, магнітофон, букетики квітів (конвалій).  

Попередня підготовка

1. За 2-3 тижні діти обирають для себе та члена родини (у алфавіті 33 букви, а діток у класі 20, тому виникла потреба залучити до участі у грі членів родини: мам, татусів, сестричок, братиків, бабусь) навмання букву (витягують конверт) та готують представлення на сцені. Це може бути віршик, загадка, скоромовка, малюнок, пантоміма, казковий герой тощо. При чому учні класу не знають хто з них яку букву презентуватиме.

2. Готую запрошення.

Шановна родино __________________________! Запрошую Вас до участі у  підсумковому святі «Прощавай, 1-й клас!», яке відбудеться _________________________ . Допоможіть дітям представити букви (одна –  для дитини, інша – для члена родини)  так, щоб присутні здогадались та назвали. Можете використати загадку чи скоромовку, малюнок, віршик тощо. Вірю у Вашу творчу уяву, багату фантазію та любов до рідного слова. Сподіваюсь на розуміння та підтримку. З повагою Алла Дмитрівна

І частина

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут, останній раз,

Щоб наших друзів привітати

І провести у другий клас.

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас був цей перший клас.

Давайте пригадаємо,  як все починалось?

Сценка тато з сином  «Підеш до школи дізнаєшся»

- Тату, а чого йде дощ?

- Підеш до школи  - дізнаєшся.

- Тату, а в Баби Яги є Ягенятка?

- Звідки я можу знати?

- Тату, а мотоцикл любить цукерки?

- Не знаю, я його не запитував.

- Тату, а ти не сердишся, що я у тебе про все запитую?

- Що ти, моя дитинко, чим більше ти запитуватимеш, тим більше знатимеш.

Такий непосидючий, хоч би швидше його до школи віддати.

Розкажіть піснею чого ж все таки вчать у школі.

(Діти виконують пісню «Вчать у школі»)

Вчать у школі

1. Додавати, віднімати,

І писати, і читати

Вчать у школі (3 рази).

Щоб і множив, і ділив,

Щоб ніхто не обдурив –

Вчать у школі (3 рази).

2.Малюків не ображать,

Друзям завжди помагать

Вчать у школі (3 рази).

Справно руки піднімать,

Щоб оцінки зароблять –

Вчать у школі (3 рази).

3. Два до трьох – то буде п'ять,

В коридорах не ганять

Вчать у школі (3 рази).

Їсти кашу і котлети,

Не палити сигарети

Вчать у школі (3 рази).

Недавно дуже дивно                         

Здавалося мені                                            

І як писати рівно                                         

Ці літери трудні?                                         

 Пишу – виходить криво,

  Неначе пада вбік.

   А потім, як на диво,

   Писав, писав – і звик.

Старався я не марно-                         

Кривуль ніде нема.                                         

І ручка пише гарно,                                          

Виписує сама.

Знай рідну мову і вивчай,                                                                        

Вона твоя й моя,

Та перш за все абетку знай

Ти букви всі: від А до Я.

Навчився читати наш дружній клас.

Хочу всіх поздоровити вас.

Хай кожен гість перевіря,

Чи знаєте букви з Букваря.

А тепер завдання, до якого ви готувались самостійно. Запрошую Вас по черзі загадати букву. Саме найцікавіше те, що навіть я не знаю у кого яка буква, адже ви обирали її навмання. Особливість цього етапу свята в тому, що разом з дітьми букви представлятимуть члени родини.

(Діти з батьками, згідно алфавіту (прізвища), виходять на сцену та презентують букву, а глядачі у залі повинні її вгадати . Дитина отримує макет букви і залишається на сцені. Аналогічно батьки. Всі учасники залишаються на сцені.)

- Як добре, ми пригадали всі букви з Букварика. А чи знаєте ви все про наші букви?

Перевіримо.

Завдання для групи дітей та батьків, які знаходяться на сцені (глядачі у залі отримують картки  з оцінками «Молодці», «Будьте уважніші»).

1. Поділіться на дві команди: зліва – букви, що позначають голосні звуки, справа – букви, що позначають приголосні звуки.

2. Вийдіть букви, що позначають завжди  два звуки. (Ї, Щ)

3. Вийдіть букви, що позначають м’якість приголосних на письмі (Я, Ю, Є, І, Ь).

4. Чи буває, що у нашій мові дві букви позначають один звук? Покажіть. (Дж, Дз)

5. Відгадайте загадки, а відповідь запишіть буквами, щоб ми прочитали.

* Для письма сказати прошу, що потрібно взяти ? (зошит)

*Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

прокладає наш… ( Буквар)

* Входять у неї сліпими, а виходять зрячими (Школа)

А зараз наша експертна група (діти-букви, батьки- букви) будуть оцінювати відповіді глядачів (отримують картки з оцінками «Молодці», «Будьте уважніші»)

- Скільки букв у алфавіті? (33)

- Скільки голосних букв? (10)

- Яка буква не позначає звука? (ь)

- Назвіть пару «дзвінкий-глухий» для звука , «д» (підкріплюю показом букви), «г», «з», «й» (не має пари).

Дякую. Тепер прошу всіх спуститися в зал. Передайте, будь ласка, картки з оцінками.

А зараз хвилинка-веселинка з логічним навантаженням.

Чи вмієте ви уважно вислуховувати завдання і мислити?

Ну що ж, перевіримо!

Задачі-жарти

* На базарі один покупець купив три кози і заплатив 300 гривень. Запитання: по чому пішла кожна коза?  (По дорозі)

* Двоє пішли – 3 цвяхи знайшли. Слідом четверо ідуть – чи багато цвяхів знайдуть? (Очевидно, вже не знайдуть)

* Курка на одній нозі важить 3 кг. А скільки вона буде важити на двох ногах? (3 кг)

* З якого посуду не можна їсти? (З порожнього)

- Молодці, гарно попрацювали . А тепер рухлива перерва.

(Діти виконують танок та дарують квіти батькам)

Вед: А зараз весела перерва.

        Знайте, хто сміється,

        Тому добре живеться.

Уч:   Хай про перші наші кроки

         І круті стежинки

         Нагадають вам сьогодні

          Веселі смішинки.

1 смішинка:

Тато питає: - Ти сьогодні, що не йдеш до школи?

- Ні, - відповідає син, - вчителька сказала, щоб сьогодні до школи прийшов ти.

 2 смішинка:

Першокласник Вова повернувся зі школи і сказав:

- Я в школу не піду!

- Чому? – запитала бабуся.

- Бо там треба читати і писати, а я не вмію. А розмовляти і бігати я вмію, так на уроках не дозволяють.

3 смішинка:

- Мамо, наша вчителька зовсім не знає тварин!

- Звідки ти знаєш?

- Я намалював коня, а вчителька питає, що то таке?

4 смішинка:

- Назарчику, ти такий великий хлопчик, а примусив маленького Петрика нести свій і твій портфель.

- Це я вчу його допомагати старшим.

5 смішинка:

         - Якщо будеш, - каже дід,  – ти на скрипці грати,

         Буду тобі кожен день на кіно давати.

         - Пхе, - сміється Гриць малий, - Так не вийде, діду,

         На кіно мені дадуть четверо сусідів.

         Вони будуть кожен день на кіно давати,

         Із умовою, якщо я не буду грати.

Толі в класі не сидиться,

Непосиді все б крутиться:

То щипа свого сусіда,

То погляне навкруги,

То під партою обіда,

То на парті ловить мух…

Хтось запитує у Толі:

- Ти завжди крутько такий?

- Ні, не кожен день я в школі,

У неділю вихідний.

7 смішинка:

- Татку, - питає хлопчик, - чи зумів би ти із заплющеними очима написати своє прізвище?

- Звичайно.

- То напиши його, будь ласка, в моєму щоденнику.

8 смішинка:

- Чому це ти подряпаний?

Юрко Тимка пита.

Тимко йому відказує:

- Та я ж купав кота!

- А я от не подряпаний,

Хоч теж купав свого…

- Еге, ти ж не викручував

І не сушив його!

9 смішинка:

- Як тебе звати?

- Так, як мого тата.

- Ну а тата ж як?- Тата звати так, як мене.

ІІ частина

Ми перегорнули веселу та пізнавальну сторінку нашого свята і на черзі – урочиста.

Адже сьогодні – своєрідний підсумок довгого та цікавого навчального року. Знаннями збагачувались не тільки ви, діти, а і я , ваша вчителька, ваші батьки. Пам’ятаєте наш девіз?  (Легко, якщо разом.)

За час навчання у вас було багато успіхів, які відзначалися нашими класними грошовими одиницями (Додаток В). Ви заробляли їх по-своєму: вчили вірші, малювали малюнки, старались при виконанні письмових робіт, змагалися у спритності, швидкості. Тому кожен з вас отримає свої накопичення ЛЯРів та  сертифікат, у якому зазначений ваш перший капітал. До кожного сертифікату я підготувала словесну оцінку ваших навчальних досягнень.

Результати ваших досягнень – це також копітка праця ваших батьків, бабусь, дідусів, братиків, сестричок, тітоньок, їх любов та витримка. Тому я низько вклоняюся їм за терпіння та витримку, будьте здорові та щасливі.

А головне, я  вірю в те, що ви, мої учні, досягнете своїх світлих та прекрасних мрій.

 (Вчитель вручає «сертифікати» (Додаток С), при цьому наголошуючи на кращих відмінних рисах учнів. Одночасно вручаються подяки родинам (Додаток D).

Запомни это навсегда:

Шепетівська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

 з поглибленим вивченням основ економіки та правознавства

Легко,

якщо

разом.

Є тільки одна людина, яка несе всю відповідальність

за твоє майбутнє, це – ти сам.

засвідчує, що        _____________________ з 01.09.2008. по 30.05.2009. пройшов перший етап випробувань у Країні  Знань та готовий до подальших   успіхів та звершень.    За період навчання у 1-А класі заробив своєю    копіткою працею _______ ЛЯРів. Бажаю подальших успіхів та перемог!

Вчитель 1-А класу

Алла Дмитрівна Ніколайчук

Шепетівська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

 з поглибленим вивченням основ економіки та правознавства

 

Родина –це один

із шедеврів природи

членам родини    ___________________ за те, що вони в період з 01.09.2008 р. по 30.05.2009.р. пройшли спец випробування на витримку та ерудицію за програмою 1 класу чотирирічної початкової школи. Будьте здорові, багаті, щасливі!

З повагою

Алла Дмитрівна  Ніколайчук,

вчитель 1-А класу