Розвиток творчого потенціалу
молодших школярів
на основі ефективної організації
навчально-виховного процесу
Опис педагогічного досвіду
вчителя початкових класів,
вчителя вищої категорії,
Ніколайчук Алли
Дмитрівни
АНОТАЦІЯ
педагогічного досвіду
Досвід
роботи Ніколайчук А.Д. з питання «Розвиток
творчого потенціалу молодших школярів на основі ефективної організації
навчально-виховного процесу» є модифікованим за інноваційним матеріалом, так як
базується на використанні елементів передового педагогічного досвіду з даного
питання, власних надбань вчителя і його особистісних якостей.
Провідна ідея
досвіду – підвищення навчальної успішності дітей шляхом розвитку їх творчого
потенціалу.
Мета досвіду – розкриття
системи роботи вчителя з проблеми, як провідної умови розвитку творчої,
інтелектуально-розвиненої, креативної особистості, яка вміє самостійно приймати
рішення, робити вибір,
врівноважуючи його свідомою відповідальністю.
Новизна досвіду полягає в тому, що через використання
сучасних методичних рекомендацій, розроблених науковцями, творче впровадження
нових методів та прийомів, вчителю вдається оптимізувати організацію
навчально-виховного процесу.
Досвід має практичну значимість, йому притаманний
сучасний цивілізаційний динамізм, перспективність.
Актуальність досвіду полягає у володінні сучасною
методикою розвитку продуктивного мислення школярів, їх творчого потенціалу.
Мета вивчення досвіду: висвітлити систему роботи з розвитку творчого потенціалу молодших школярів
у навчально-виховному процесі.
Використання зазначеного досвіду забезпечує збільшення
творчих можливостей дитини, розвитку її мислення, розкриття особистості.
Короткий зміст
досвіду
Зміст досвіду
розкриває основні напрямки роботи Ніколайчук А.Д. з питання «Розвиток
творчого потенціалу молодших школярів на основі ефективної організації
навчально-виховного процесу».
Досвід висвітлює один із напрямків підвищення навчальної
діяльності молодших школярів, а саме розвиток їх творчого
потенціалу на основі:
-
використання
парних та групових форм роботи;
-
синтезу
завдань логічного та творчого характеру;
-
використання
методів продуктивного навчання (за класифікацією А.В.Хуторського);
-
використання
прийомів та алгоритмів, що розроблені в рамках ТРВЗ (теорії розв’язування винахідницьких задач
Г.С.Альтшуллера);
-
доповнення
змісту програми розробками додаткових предметно-орієнтованих елективних курсів;
-
використання
знакової системи (системи зворотного зв’язку), розробленої в рамках РН;
-
партнерства
та співпраці з родинами.
Використання зазначеного досвіду забезпечує створення у
навчально-виховному процесі комфортних умов для навчання, за яких учні
відзначаються пізнавальною активністю, часто припускають існування кількох
відповідей на одне запитання, намагаються самостійно
Опис досвіду
Життя в умовах ринкової економіки, новітніх
науково-інформаційних технологій визначило суспільний запит на виховання
творчої, інтелектуально розвиненої, креативної особистості, яка вміє самостійно
приймати рішення, робити вибір, врівноважуючи його свідомою відповідальністю.
Зазвичай, до 16-17 років людина вже сформована, далі вона може лише
удосконалювати себе. Адже основи розвитку особистості закладаються саме в
дошкільному та молодшому шкільному віці, оскільки зазначений вік є сенситивним
(найсприятливішим) для розвитку перелічених раніше якостей.
Зі вступом дитини до школи, одним із головних процесів, у
ході яких відбувається формування особистості дитини, є навчальна діяльність. На
сьогодні актуальною проблемою виступає пошук шляхів, що забезпечують підвищення
навчальної успішності дітей. Одним із таких напрямків, на мою думку, є розвиток
творчого потенціалу кожного учня на основі ефективної організації
навчально-виховного процесу. Адже, поняття
«творчий потенціал молодшого школяра» із психологічної точки зору розглядається
як синтетична якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує міру її
здатності ставити і виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Крім
того, творчий потенціал пов’язується зі спроможністю самостійно ставити й розв’язувати в тому чи іншому вигляді значимі проблеми.
Щоб не витрачати час на відкриття вже відомого, знання
черпаю із скарбниці сучасної педагогіки, яка все частіше звертається до
дитини як суб’єкта учбової діяльності. Опора на педагогічні інновації – це результат творчого
пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. До
того ж, педагогічним продуктом інновацій є зростання майстерності вчителя, його
культури, мислення, світогляду.
Завдяки знайомству з гуманно-особистісною технологією
«Школа життя» Ш.О.Амонашвілі (трактату про початкову ступінь освіти), різні
педагогічні ситуації стала аналізувати, пропускаючи їх крізь призму
гуманно-особистісного підходу. Мені прийнятні особливості даної технології:
гуманізм, індивідуальний підхід, майстерність спілкування, резерви родинної
педагогіки. Це дало можливість переосмислити ставлення до дитини та віри в її
можливості щодо успішного руху вперед («Дитина є явлення, що несе в собі
життєву місію та величезну енергію духу»
за Ш.О.Амонашвілі). Для цього підтверджую її «маленькі досягнення» у вербальній
формі, використовуючи різноманітні відзнаки, грамоти, сертифікати,
подяки, виготовлені власноруч. Адже віра учителя в учня породжує віру учня в
себе. (Додаток )
Наприклад, для
відзначення успіхів першокласників (вивчений вірш, гарна робота в зошиті, малюнок тощо) я використовувала ЛЯРи,
ігрові
грошові одиниці (назва від перших букв девізу «Легко, якщо разом»). Адже у
першому класі
оцінювання вербальне, тому вчитель постійно шукає способи зацікавлення учнів. Ідея
введення ЛЯРів та ЛЯРиків обговорювалась з адміністрацією, на засіданні
батьківського клубу 1-А класу «Школярик». ЛЯРики були різного кольору: для
математики – жовтого, навчання грамоти – синього та зеленого, інші успіхи –
білого. 1 ЛЯР=10 ЛЯРиків. Отримуючи відзнаки, діти вправлялись у лічбі,
складали приклади з ЛЯРиків різного кольору, вчились доповнювати число до 10, а
також виявляли підприємливість у накопиченні таких скарбів (Наприклад, має
дитина 8 ЛЯРиків, і щоб заробити більше додатково вчить вірш, виконує
різноманітні завдання).
Педагогічну
діяльність з розвитку творчого потенціалу учнів реалізовую через всебічну
взаємодію: уроки, позакласну роботу з предметів, позакласну та позашкільну
виховну роботу, використовуючи різноманітні форми та методи роботи. При цьому,
як вчитель, намагаюсь бути організатором, керівником і помічником учнів у
навчально-пізнавальній діяльності.
Організовуючи роботу учнів на уроці, часто використовую
парні та групові форми роботи, які забезпечують розвиток комунікативних та пізнавальних
здібностей, активність учнів у навчальній діяльності, сприяють вихованню
впевненості у своїх силах. Наприклад, працюючи над виразністю читання, пропоную
дітям попрацювати в парі «Ти мені – я тобі» та прочитати текст по 1 рядку
(вірш) чи 1 реченню (оповідання); на уроці математики записати розв’язання
задачі нового типу в парі після колективного її аналізу; уточнити суть
завдання, задаючи один одному по 1-2 запитання. Для роботи в групах добираю
завдання, які рівносильні виключно
груповому пошуку рішення. Наприклад: «За 5 хвилин упорядкуйте деформовані
речення та запишіть їх у логічній послідовності», «Доберіть якнайбільше
аналогій до іменника сонечко(схожий, такий самий): 1 група – за формою (м’яч),
2 група – за кольором (курчатко), 3 група – за способом дії (лампа)» (уроки
української мови), «Складіть правила поведінки в школі: у їдальні, спортзалі,
коридорі, бібліотеці, подвір’ї» (урок основ здоров’я), «Знайдіть ефективніший
спосіб розв'язання задачі» (урок
математики). Варто відзначити, що виконання творчих завдань відзначаються
чіткістю та послідовністю, якщо їм передують завдання логічного характеру. Наприклад, при роботі над казкою І.Дімарова «Для чого
людині серце» (урок українського читання,
3 клас) спочатку для роботи в групах учні отримали такі завдання: 1
група – дати характеристику головного героя з опорою на текст у формі
асоціативного куща; 2 група – знайти ознаки чарівності казки з опорою на текст;
3 група – знайти у тексті уривки до
малюнків; 4 група – побудувати міркування «Для чого людині серце» та висловити
його за методом «Крісло автора». Після презентацій роботи груп домашнє завдання
було творчого характеру: придумати щасливе закінчення казки.
Пізнавати навколишній світ, організовувати творчу діяльність
учнів з створенням ними власних освітніх продуктів допомагають методи
продуктивного навчання (за класифікацією А.В.Хуторського): «Емпатії»,
«Помилок», «Мозкового штурму», «Придумування», «Якби…», «Символічного бачення»,
«Досліджень».
Так, при вивченні теми «Охорона рослин» (урок
природознавства у 3 класі) на етапі вивчення нового матеріалу, використавши
метод «Емпатії», пропоную учням: «Уявіть себе польовими квітами, які радіють
сонечку, товаришують з бджілками, метеликами. І ось ви (квіти) побачили дітей,
які вирішили нарвати букет. Розкажіть про те, що ви відчуваєте». Обговоривши з
учнями дану ситуацію, пропоную провести власні дослідження про збір та
заготівлю лікарських рослин.
А на уроці розвитку зв’язного мовлення в 2 класі після опису котика (якого кольору, які вушка, лапки, шерсть, хвостик, що
полюбляє їсти), пропоную «придумати» незвичайного котика за моделлю методу
«Придумування»:
Об’єкт - удосконалення ознаки або її значення - новий об’єкт
Діалог з учнями будую так:
- У нас є котик (малюнок),
додамо ознаку людини, наприклад «говорить», то який буде новий котик і як він
називатиметься? (Незвичайний балакучий
кіт, кіт-говорун)
- Де б вам згодився такий балакучий котик? (Такий котик ввечері промуркоче вам новини
вулиці за день, оскільки він сидів на
підвіконні та все бачив).
- Пропоную придумувати далі. Згодні? Якщо забрати у
котика ознаку кольору, то яким буде, на вашу думку, новий котик?
(кіт-невидимка)
- Тепер спробуємо розглянути такого незвичайного котика з
точки зору його практичності (Йому легко
ловити мишок, пробиратися непомітно на кухню тощо).
- А якщо удосконалити значення ознаки форми, зокрема всі
частинки тіла змінити на круглі? (кіт, складений із кульок – Кульокіт,
кіт-капітошка, кіт-м’ячик) Такий Кульокіт зможе, напевно, зробити гарний
масаж тощо.
Використання методу «Придумування» на уроках допомагає
учням мислити творчо, нестандартно, продуктивно. А такі навички мислення є
важливою складовою майбутніх успіхів нинішніх школярів у житті та бізнесі.
Досягнення творчого рівня розвитку особистості може вважається
найвищим результатом у будь-якій педагогічній технології (за Г.К.Селевко), та у
системі розвиваючого навчання зі спрямованістю на розвиток творчих якостей
(ТРВЗ – теорія розв’язування винахідницьких задач) Г.С.Альтшуллера вони є
головними. Праці Г. Альтшуллера «Алгоритм винаходу», «Творчість як точна наука» стали основою так званої творчої педагогіки. Згодом у
спеціальних дослідженнях (В. Бухвалов, Б. Злотін, Т. Сидорчук, Л. Шустерман та
інших) було розроблено методи і прийоми навчання школярів на основі ТРВЗ.
Для ефективнішого засвоєння навчального матеріалу у
роботі використовую такі прийоми, що розроблені в рамках ТРВЗ: «Збільшення –
зменшення», «Ділення – об’єднання», «Кола по воді», «Біном фантазії», «Що
потім?», «Фантастичні гіпотези» та інші.
Прийом «Кола по воді»
Якщо кинути на воду камінь, то по воді починають
розходитись кола. Так і в мові, від одного слова може починатися рух, який дає
поштовх для нових асоціацій та приводить до створення цілої історії.
Послідовність роботи над прийомом:
1) обрати слово;
2) записати це слово в стовпчик;
3) написати поряд з кожною буквою будь-який іменник, який
починається з даної букви;
4) скласти оповідання з використанням усіх слів.
Заголовок – обране слово (або обране слово виражає основну думку складеного
оповідання). Або скласти речення з перших букв обраного слова.
Чим більш незвичними, фантастичними будуть речення, тим
краще запам’ятовується учнями написання словникового слова.
Наприклад, на уроці української мови у 3 класі при закріпленні
знань з теми «Вправи на визначення роду іменників», використавши даний прийом,
пропоную учням до перших букв
словникового слова радіо колективно
дібрати слова на кожну букву (риба, акула, дно, іграшка,
океан). Наступні завдання діти виконують в групах: у дібраних іменниках
визначити рід, закінчення, скласти речення з перших букв обраного слова,
придумати незвичайну історію.
Прийом «Біном
фантазії»
(«Бі» - два, «ном» - слово: «два слова»)
Послідовність роботи над прийомом:
1) два учні записують по одному слову з різних сторін
дошки так, щоб не бачити, що пише інший. Один записує назву живого предмета,
інший – неживого. Потім дошка відкривається, і записана пара слів стає початком
нової незвичайної історії;
2) за допомогою різних прийменників складаються і
записуються різні словосполучення;
3) розвиток теми: придумати історії з відповідним
заголовком або побудувати ланцюжок речень від першого слова до другого.
Наприклад, урок української мови у 2 класі. Тема «Практичне
ознайомлення з прийменниками, їх роллю в реченні». На етапі роботи над новим
матеріалом організовую колективну роботу за прийомом:
1) спочатку пропоную два слова, наприклад муха та рукавичка;
2) діти складають та записують словосполучення
муха на
рукавичці
муха в рукавичці
рукавичка з мух
муха з
рукавичкою та інші;
3) діти складають невеличкі оповідання. Наприклад:
Муха
з рукавичкою
Купила Муха на нижні лапки чобітки, на середні – муфту, а
на верхні – рукавички. Стала Муха розхвалювати свої речі. Вітру настільки
сподобались рукавички, що він вирішив їх
зняти. Одну рукавичку він здув, а іншу – не зміг. Лишилася наша Муха з однією
рукавичкою. Цю рукавичку вона завжди носила з собою, як нагадування того, що
вихвалятися не варто.
4) на етапі закріплення матеріалу організовую роботу в
групах. Кожна група виконує аналогічне завдання. Я пропоную пари слів, хоча
діти можуть обрати свої.
Наприклад, риба – стіл, кішка – автомобіль, портфель –
мишка, цукерка – хлопчик. Групі, яка справилась швидше, можна запропонувати додаткове
завдання: порахувати використані у розповіді
прийменники.
Прийом «Фантастичне
продовження»
Послідовність роботи над прийомом:
1) вчитель називає будь-яку реальну подію;
2) потрібно придумати казкові незвичні наслідки.
Наприклад:
Урок української мови у 4 класі. Розвиток зв’язного мовлення. Тема. «Складання фантастичних творів на основі
реальних подій».
Спочатку я наводжу приклад та залучаю учнів до
колективної роботи:
Пішов дощ, замукала корова, виросла ромашка
Пішов дощ, але замість трави виросли нові
дощики-краплинки. А що було потім?
Корова замукала й у кожного, хто її чув, з’явилася
в руках
склянка молока. А що потім, чим усе закінчилося?
Далі організовую роботу в групах.
Завдання для груп:
1 група: Пішов сніг, загавкав собака, виросла бурулька…
2 група: Приїхала машина, принесли ялинку, прискакав
зайчик…
3 група: Продзвенів дзвінок, прилетіла ворона, впала
книжка…
Прийом «Кит
і кіт»
Послідовність роботи за прийомом:
1) обрати два слова, схожих за звучанням;
2) поміняти місцями обрані об’єкти;
3) дати пояснення, як таке може статися;
4)
розвиток сюжету – придумати продовження казки.
Українська мова 2 клас. Тема «Спостереження за
смислорозрізнювальною роллю звуків» . На етапі вивчення нового матеріалу діти виконують завдання до вправи 15 (Укр. мова 2 клас,
частина І).
Після цього пропоную виконати творче завдання до даної
вправи за прийомом. Спочатку даю зразок виконання:
1) ворона — корона;
2) ворона опинилася на голові в королеви, а корона — на
городі.
3)
Одного разу подув такий сильний вітер. Він здув з голови королеви корону і
заніс її на город за містом. У цей час ворона, яка спала, впала з гілки прямо
на голову королеві, але вона нічого не помітила.
Далі діти в групах обирають пару слів та працюють за
прийомом. При цьому слідкую за роботою в групах, допомагаю у формулюванні
речень.
Прийом «Що
потім?»
Використання даного прийому дозволяє придумувати
продовження відомих сюжетів. Як приклад,
урок навчання грамоти (читання) в 1 класі. Тема «Робота з дитячою
книжкою. Українська народна казка «Колобок». Після читання та обговорення казки
пропоную учням усім разом пофантазувати та подумати, що ж може відбутися далі (творча
робота над текстом)
-
Лисиця
з’їла
колобка. Що потім?
(Може, він продовжував співати й заважав їй полювати.
Може, він зміг вискочити й утекти від лисиці, коли вона
позіхнула і т.д.)
Цікавими є прийоми складання казок на основі ТРВЗ
Прийом «Казки навиворіт»
Характери героїв відомої казки
змінюються на протилежні. Треба придумати, як зміниться сюжет казки.
Наприклад, урок читання
у 2 класі з теми «Українські народні казки. Вовк та козенята». На етапі закріплення
матеріалу пропоную творчу роботу над текстом «Казка навиворіт». При цьому
спочатку наводжу приклад:
-
Всі
ви добре знаєте українську народну казку «Колобок». Давайте спробуємо скласти
казку «навиворіт, навпаки». Колобок не довірливий, … хитрий
колобок. Він не потрапив до лисички на
язичок, а обдурив довірливу лисицю.
-
Тепер спробуємо
«вивернути» казку «Вовк та козенята»
(Варіант відповіді: хитрі козенята заманили
неграмотного та довірливого вовка в хату та стали вчити його читати)
Прийом «Салат із казок»
Поєднання
в одній казці героїв з різних казок та придумування їх спільних історій.
Наприклад, урок читання у 2 класі на тему «Українські
народні казки. Лисичка та журавель». Етап актуалізації опорних знань.
«Салат з казок»,
вивчених у розділі: «Вовк та козенята», «Рукавичка», «Лисиця та їжак».
-
Чи
знаєте ви що таке салат? (Страва, в якій скришені різні овочі чи фрукти). Як ви уявляєте салат з казок?
(Частинки, уривки казок перемішані між собою)
(Варіант відповіді: Їжачок
побачив рукавичку та попросився погрітися. Мишка та жабка впустили його та
попросили сісти біля виходу, щоб не поколотися його колючками. Аж раптом вовк
біжить за козенятами. Козенята попросились сховатись у рукавичку від вовка.
Вовк хотів дістати козенят, але поколов
носа, лапи та втік.)
Прийом «Збільшення - зменшення»
Суть прийому полягає в зміні по спадній чи зростаючій
будь-якої ознаки об’єкта в сторону збільшення чи зменшення.
Наприклад, урок математики у 3 класі на тему «Закріплення
величин довжини»
Етап уроку: закріплення матеріалу
Колективна робота під керівництвом вчителя
-
Маємо
невеличку стрічку довжиною 1 см. Яке практичне застосування?
-
Запросимо
Чарівника Збільшення Розміру та збільшимо стрічку у 10 разів. Якою стала
довжина стрічки? (10 см, 1 дм) Яке може бути практичне застосування нової
стрічки?
-
Знову
Чарівник торкнувся до стрічки та збільшив її у 10 разів. Якою стала довжина
стрічки? (100 см, 10 дм, 1 м). Яке тепер може бути практичне застосування нової
стрічки?
Робота в парах
-
Спробуйте
себе в ролі Чарівника Збільшення Розміру та збільшіть стрічку, початкова
довжина якої 3 см, 8 см.
Прийом «Ділення
– об’єднання»
Прийом призначений для фантастичного перетворення з
позиції ділення та комбінування у будь-якому варіанті об’єктів чи їхніх частин.
Приклади використання прийому на уроках різних предметів.
Урок математики у
3 класі. Тема «Утворення трицифрових чисел із сотень, десятків, одиниць». Етап уроку:
закріплення нового матеріалу.
На дошці ряд чисел:
100, 10, 5, 4, 500, 30, 8, 700, 20,
-
Давайте
запросимо Чарівника Об’єднання з королівства Трицифрових чисел та
попросимо об’єднати дані числа,
утворюючи лише ті, які він може забрати з собою.
Урок предмету «Я і Україна. Природознавство». 3 клас. Тема.
«Рослини – живі організми»
Етап уроку : актуалізація опорних знань.
Пропоную учню з класу стати Чарівником Ділення (дає учню «чарівну паличку») та пропоную розділити
зображену на малюнку рослину на частини (учень ділить рослину за будовою).
Урок предмету «Я і Україна. Природознавство». 3 клас.
Тема. «Якими бувають дерева, кущі й трав’янисті рослини» Етап уроку: актуалізація
опорних знань.
Малюнки рослин,
розміщені на магнітній дошці, згруповані
у три групи: дерева, кущі, трави.
- Діти, зверніть увагу на групи рослин, які Чарівник
Ділення поділив на три групи. Як ви думаєте чому? За якою ознакою?
Реалізовуючи основний принцип методики ТРВЗ, певні види
роботи будую на основі алгоритмів організації розумової діяльності, зокрема для формування вмінь користуватися словом та
словосполученням, при складанні загадок, порівнянь, метафор та при навчанні
дітей побудові розповіді за серією картинок. Наприклад, на уроці української мови у 2 класі при
закріпленні теми «Слова-назви дій» пропоную
скласти «загадку за діями», скориставшись алгоритмом :
1 – обрати об’єкт;
2 – в ліву частину таблиці записати дію, яку виконує об’єкт;
3 – в праву частину таблиці - назву об’єкта,
який робить так само;
4– установивши слова-зв’язки, прочитати
загадку.
Що робить?
|
Слова-зв’язки
|
Який об’єкт робить так само?
|
як…
але не…
|
||
Заповнена таблиця має такий вигляд:
Літак
Що робить?
|
Слова-зв’язки
|
Який об’єкт робить так само?
|
Літає
|
як…
але не…
|
Птах
|
Гуде
|
Джміль
|
|
Залишає слід
|
Крейда
|
А на уроці української мови в 3 класі організовую роботу
по складанню загадок за ознаками таким чином.
Тема. Зв’язок
прикметників з іменниками в реченні.
Етап закріплення матеріалу. Виконання творчого завдання.
Вчитель:
- Спробуйте відгадати загадку:
Біла, як морозиво, ніжна, як мереживо, легка, як
пір’їнка.(Сніжинка)
Таку загадку допомогла скласти таблиця:
Який?
|
Слова-зв’язки
|
Що таке саме?
|
Біла
|
як…
але не…
|
морозиво
|
ніжна
|
мереживо
|
|
легка
|
пір’їнка
|
Щоб вміти працювати з таблицею, потрібно знати алгоритм
(послідовність) роботи (знаходиться у кожного учня):
1) обрати об’єкт;
2) заповнити ліву частину таблиці: дібрати 3ознаки
предмета;
3) записати в праву частину таблиці назви предметів, які
мають такі ж ознаки;
4) установити слова-зв’язки;
5) прочитати
загадку.
4.Колективне складання загадок до слова сніжка за алгоритмом та таблицею на дошці.
Яка?
|
Слова-зв’язки
|
Що таке саме?
|
Біла
|
як…
але не…
|
вата
|
кругла
|
кулька
|
|
крихка
|
крейда
|
- Спробуйте скласти загадки до
запропонованих слів, працюючи в групах. Спільна робота допоможе вам зекономити
час та вибрати серед більшої кількості дібраних ознак найвлучніші.
Слова для роботи в групах:
хмаринка, ялинка, вітер, сніг, лід, бурулька.
Для
чіткості й точності передачі власних думок здійснюю формування мовленнєвих
умінь учнів на кожному уроці, тісно переплітаючи традиційну методику з
інноваційною. Так, уроки розвитку зв’язного мовлення за серією картинок
проводжу за методикою на основі ТРВЗ.
Традиційна
методика
|
Методика
на основі ТРВЗ-педагогіки
|
розповідь про події
|
встановлення
причинно-наслідкових зв'язків, які реально існують у житті
|
послідовний опис картинок
|
система, алгоритми ігрових
вправ, кожен з яких має свою мету, ігрову дію. До наступного завдання
потрібно переходити у випадку засвоєння попереднього
|
На таких уроках пропоную учням спробувати себе у ролі детективів. Для цього беремо серію картинок та граємо з нею за
алгоритмом:
- знайдіть спільних героїв на картинках (Хто?),
- знайдіть місце, у якому відбуваються події (Де?),
- визначіть час подій (Коли?),
- назвіть дії героїв (Що робить …?),
- складіть розповідь,
- дайте назву розповіді.
Урок розвитку
зв’язного мовлення за серією картинок на основі ТРВЗ я проводила на ІІ етапі
Всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків – 2010», а в рамках
Дня початкової освіти, організованим видавництвом «Шкільний світ» ( 22.10.2010
р. м. Київ) - презентувала власні напрацювання з даного питання.
Алгоритмізація діяльності учнів жодною мірою не применшує
їх творчості. Навпаки, послідовне виконання усіх перелічених кроків практично
дає кожному учневі неминуче отримати свій власний освітній результат. А ТРВЗ-педагогіка допомагає вчителеві розв’язати
одне із важливих завдань: створення сприятливих умов для розвитку
творчого потенціалу кожного учня і його самореалізації у навчально-виховному
процесі.
Усвідомивши необхідність застосування під час викладання
шкільних предметів таких форм і методів,
які б створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали б позашкільні інтереси і захоплення учнів до
навчального процесу, окремі уроки програмових предметів проводжу у формі змагань, свят, конкурсів, презентацій,
подорожей тощо. Такі уроки дають
можливість залучити учнів до більш діяльного розв’язання завдань і проблем,
ставлять їх в позицію причетності до подій, допомагають у самоствердженні та
формують вміння робити вибір, врівноважуючи його свідомою відповідальністю.
Для організації
діяльності дітей щодо розвитку їх творчого потенціалу створюю власні прийоми та
алгоритми. Так на уроках позакласного читання заохочую дітей презентувати
читацькі щоденники, прочитані книги, проявляючи свої творчі здібності. Для
цього використовую власний прийом «Вибору книги уроку». Спочатку з дітьми
обговорюємо правила роботи за прийомом. Наприклад, урок позакласного читання у 3
класі. Тема. «Мені подарували книгу про…».
Етапи
уроку: представлення
книги.
1. Підготовка до представлення
книги.
- Презентацію ви готували вдома
за схемою. Може хтось з вас по іншому презентуватиме свою книгу, використавши поетичні рядки,
ілюстрації, власні поробки? Ми з цікавістю послухаємо вас.
Підготуйтеся до виступу мовчки,
налаштуйтеся. Час – 2 хв.
2. Презентація вчителем своєї
книги. (Вчитель акцентує увагу на виразності викладу, чіткості висловлень,
передачі власного захоплення книгою)
3. Правила вибору «книги уроку»
-
Щоб вибір «книги уроку» пройшов організовано, вам потрібно дотримуватись
певних правил:
·
у кожного з вас на парті є фішка, яку ви віддаєте за ту
книгу, яка серед учнівських презентацій сподобалась вам найбільше;
·
фішкою голосуєте тільки за книгу товариша, за власну не
можна;
·
підрахунок фішок проводить вчитель разом з помічником
(старостою).
4. Представлення книги учнем.
Час – 1 хвилина за схемою
1)______ ________
подарував книгу _______
________________
(Коли?) (Хто?) (автора) (Як називається)
2) Я прочитав (ла) про…
3) Я зрозумів (ла), що …
4) Я б радив (ла) прочитати
книгу тим, хто захоплюється, полюбляє ….
5. Вибір «книги уроку».
5.1. Після представлення, учень
кладе книгу на виставку.
5.2. Учні голосують фішками за
книгу, яка їм найбільше сподобалась.
5.3. Підрахунок фішок вчителем
та помічником вчителя.
5.4.Вручення грамоти, з
висловленням подяки тому, хто подарував книгу.
Доповнення змісту програми щодо розвитку творчого
потенціалу вбачаю у створенні та впровадженні розробок додаткових
предметно-орієнтованих елективних курсів, які дають можливість учням
реалізовувати власні пізнавальні інтереси в обраній освітній галузі та
формувати конкретні вміння і способи діяльності. У складі творчої групи
(Ніколайчук А.Д., Поліщук Л.Б., Рижак І.В.) працювала над розробкою програми
предметно-орієнтованого елективного
курсу для 3 класу «Мовленнєва творчість» та навчально-методичного посібника до
нього. Заняття курсу побудовані за
методами творчої уяви у системі ТРВЗ, а основна форма навчання – система ігрових вправ, які реалізуються у
спільній діяльності вчителя та учнів. Така організація роботи допомагає розвивати
творче мислення та уяву учнів, сприяє вільному висловлюванню власних міркувань
та визнанню інших варіантів виконання творчих завдань. Досвід з даного питання
представляла у м. Києві
28.10.2011 року в рамках Дня початкової освіти, організованого видавництвом
«Шкільний світ».
Ефективно організовувати та контролювати процес навчання,
привчати дітей до організованості та послідовності у роботі, відстежувати настрій учнів, міру зацікавленості, рівень
розуміння та засвоєння матеріалу, допомагає система зворотного зв’язку,
розроблена в рамках РН. А саме:
Смайлик – все розумію,
? – маю запитання, «+» - погоджуюсь, «-» - не погоджуюсь з думкою
товариша (утворюється пальчиками рук), рука в руку підняті вгору – завершена робота
в парі, групі.
Знакову систему доповнюю власними ідеями. Наприклад, спільно
створений з дітьми та їх батьками «Годинничок навчального часу» відображає
різні етапи уроку та допомагає проводити рефлексію після кожного. (Додаток ).
Мої вихованці характеризуються пізнавальною активністю,
часто припускають існування кількох відповідей на одне запитання, намагаються
самостійно розв’язувати різноманітні значимі для них проблеми, висловлюючи
оригінальні творчі ідеї.
Серед
головних завдань у своїй роботі бачу
пошук, підтримку та розвиток талановитих учнів, створення умов для їх
всебічного розвитку через залучення до участі у шкільних олімпіадах,
дослідницькій роботі, участі у позакласних предметних конкурсах, зокрема Міжнародному математичному
конкурсі «Кенгуру», Всеукраїнському конкурсі з української
мови ім. П.Яцика, Всеукраїнській краєзнавчій грі «Соняшник», Всеукраїнському
природничому інтерактивному конкурсі «Колосок».
Досягнути поставлених цілей, на мою думку, можна лише
за партнерства та співпраці з родинами.
У цьому допомагає батьківський клуб «Школярик», який функціонує в атмосфері
довіри, поваги та підтримки. Свої знахідки з цього питання розкрила у власному
методичному посібнику «Теорія і практика успіху. Організація роботи з батьками
у 1 класі».
Своїми знахідками я щиро
ділюся з колегами на засіданнях шкільних та міських творчих груп, методоб’єднаннях,
педагогічних радах, беру участь у місячниках передового
педагогічного досвіду тощо. Матеріали з досвіду роботи представляю на обласну
виставку педагогічних інновацій «Освіта Хмельниччини на шляхах реформування». Лауреат
Всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків –
2010». Дипломант
Всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків – 2011». Учасник ІІ етапу
Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2011».
Розповсюдженню досвіду у педагогічній пресі сприяє тісна
співпраця з редакцією газети «Початкова освіта» видавництва «Шкільний світ». На
даний час маю 8 публікацій на шпальтах видання.
1.
Троє в клубі: школа, діти, батьки. «Шкільний світ» №3, січень 2008.
2.
Фізкульт-ура!.«Шкільний світ»
№11,березень 2008.
3.
Зірковий час.«Шкільний світ» №20, травень 2008.
4.
Хочемо стати
класом року.«Шкільний світ» №4, січень 2008.
5.
Розповідь за
серією картинок. Урок розвитку зв’язного мовлення 2 клас (ТРВЗ) «Початкова освіта» №19 (547), травень
2010.
6.
Теорія і
практика успіху. Початкова освіта. Методичний порадник. Випуск 9 (45). №36
(564), вересень 2010.
7.
Правила
поведінки взимку. Гра-конкурс.
«Початкова освіта» №45 (573), грудень
2010.
8.
Розвиток
творчого потенціалу. Ефективна організація навчально-виховного процесу. «Початкова освіта» № 33-34 (609-610), вересень 2011.
Досвід описаний Оксаною Олександрівною Кулик, старшим викладачем ХОІППО у статті «Розвиток творчих здібностей».
Початкова школа №7, 2011.
Нині йдуть пошуки нових, більш ефективних форм та методів
навчання, які б дозволили збільшити творчі можливості дитини, розвинути її
мислення, розкрити особистість. Та розвиток творчого потенціалу молодших школярів
можливий лише в конкретних видах діяльності на основі ефективної організації
навчально-виховного процесу. Однак,
успіху не досягають за один день, місяць чи рік. До нього потрібно іти все
життя. Це красномовно підтверджує життєвий закон: «Ти ніколи не залишаєшся
стояти на одному місці: або ти йдеш вперед, або відкочуєшся назад».
1. Програми для середньої загальноосвітньої школи.
1-4 класи. К.: «Початкова школа», –
2006. – 432с.
2. Зміст, дидактичні структури та методичне забезпечення
уроків у початкових класах (психологічні та педагогічні аспекти)/ за ред. проф.
Г.П.Коваль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008.-192 с.
3. Шопіна М., Піроженко Т. Творчий потенціал молодшого
школяра. Психологічні особливості розвитку. Початкова освіта №23 (551), червень
2010.
4. Шопіна М.О. Підвищення ефективності творчого
потенціалу молодшого школяра. Як підвищити навчальну успішність кожної дитини.
– Луганськ: СПД Рєзніков, 2008. – 64 с.
5. Сходинкам творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі
/ Автори-упорядники: О.В.Лесіна, В.П.Телячук.
– Х.: Вид. група «Основа »: «Тріада +», 2007. – 112 с. – (серія «Педагогічні інновації.
Майстерня »).
6. Лізинський В.М. «Практичне виховання в школі. Особливості та
планування». Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007, -160 с.
7. Пометун О. Сучасний урок.
Інтерактивні технології навчання –К; АСК, 2004.
8. Техника развития интеллекта. – СПб.: Питер, 2001. – 192 с.: ил. – (Серия «Сам себе психолог»).
9.
Гісь О.М. Планета міркувань: метод. посіб. Для вчителів/ О.М.Гісь, І.В.Філяк. –
К.: Ін-т сучас. підруч., 2009.- 192 с.
10. Практика розвивального навчання. Збірник статей.-
Харків: 2004. -192
11. Введение в школьную жизнь. Г.А.Цукерман,
Н.К.Поливанова. – Томск: «ПЕЛЕНГ», 1996. – 160 с.
12. Старагіна І.П., Перепелицина О.А. Початковий етап
розвивального навчання рідної мови. Початкові уявлення про слово. Звуковий
аналіз: Методичні рекомендації для вчителя. – Харків: Розвиваюче навчання,
2007. – 60 с.
13. Танцоров С.Т. Групповая работа в развивающем
образовании. Исследовательская разработка для учителя: ПЦ «Эксперимент», 1997.– 40
с.
14.Литовченко О. Мотивація творчої особистості.
Теоретичний аспект. Шкільний світ №42 (506), листопад 2009.
15. Громцева Н., Громцева М. Теоретичні засади розвитку
дивергентного мислення. Початкова освіта №15 (591), квітень 2011.
16. Литвинова Д. Уява та її роль в житті дитини.
Початкова освіта №2 (578), 2011.
17. Толмачова І. Досвід формування творчої уяви учнів.
Початкова освіта № 38 (566), жовтень 2010.
18. Що допомагає думати? Psiholog @1 veresnya. сom. ua
Немає коментарів:
Дописати коментар