Засідання методичного об`єднання

вчителів початкових класів

«Як допомогти дитині опанувати правопис»

Місце проведення: Шепетівський НВК№3, Хмельницької обл.

Форма проведення: тренінг

     Дата проведення: 11.10.2012 р. 

Час проведення : 12⁰⁰

Підготувала:  Ніколайчук А.Д., 

голова методичного об’єднання вчителів початкових класів НВК№3                                    

План засідання

1.    Вступ. Вузлики теорії.

2.     «Аптечка швидкої граматичної допомоги».

2.1.         Піднімемо орфографічні вітрила.

2.2.         Прогулянки в орфографічному саду.

3.     Таблиця множення словникових слів (прийоми роботи з словниковими словами).

3.1.         «Сонечко».

3.2.         «Вивісити на стінку»

3.3.         Кругообіг слів у природі.

4.     Рефлексія. Естафета запитань та відповідей.

Список використаної літератури

1.     Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи.- К.: Видавничий дім  «Освіта»,  2012. – 392с.

2.  Українська мова. Ч. 1/ За ред. П.С. Дудика. – К.: У 45 Вища шк.. Головне вид-во, 1988. – 382 с.

3.     Ганькіна М. Аптечка швидкої граматичної допомоги. – К.: Ред. Загальнопед. газ., 2005. – 112с. – (Б-ка «Шк. світу»).

4.     Сходинкам творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі / Автори-упорядники: О.В.Лесіна, В.П.Телячук.  – Х.: Вид. група «Основа »: «Тріада +», 2007.  – 112 с. – (серія «Педагогічні інновації. Майстерня »).

1.    Вступ

Вузлики теорії.

Рада вітати Вас, шановні колеги.

Я звичайний вчитель, у якого звичайні учні, які пишуть з помилками. От і доводиться вишукувати різні методи та прийоми організації роботи для покращення їх грамотності.

Сьогодні ми розв’яжемо вузлики теорії, піднімемо орфографічні вітрила та поплаваємо морем «правила написання апострофа», прогуляємося в орфографічному саду, попрацюємо над таблицею множення словникових слів, скориставшись прийомами «Сонечко», «Вивішування на стінку», «Кругообіг слів у природі».

Розпочнемо з вузликів теорії.

Правописом або орфографією називається система правил про способи передачі на письмі звукового складу слів, написання їх разом, окремо і через дефіс, вживання великої букви, правильне перенесення частини слова з рядка в рядок.

Одиницею орфографії є орфограма – написання певної морфеми, звука, яке відповідає правилам орфографії і потребує застосування певного правила.

         Наприклад, суфікси -ськ-,, -зьк-, -цьк- у прикметниках.

         В основу української орфографії (правопису) покладено три принципи:

-         фонетичний (в основі фонема(звук));

-         морфологічний (морфема, значуща частина слова);

-         історичний (за традицією пишуться дж, дз, щ, я, ю. є, ї, ь,  е, и в словах, що не перевіряються наголосом).

Є ще диференціальний  (смисловий) принцип, який полягає в розрізненні значень слів при їх написанні: Орел (місто) – орел (птах), що б – щоб.

Тому до грубих помилок відносяться лише орфографічні помилки. А не грубими вважаються повторення тієї самої літери в слові, поодинокі випадки недописування літери в кінці слова (не за правилом).

2.    «Аптечка швидкої граматичної допомоги»

Спланувати сьогоднішнє засідання допомогла «Аптечка швидкої граматичної допомоги», автором якої є учитель-словесник Марія Володимирівна Ганькіна. Вона одна із ведучих рубрики «Режисура уроку» в газеті «Первое сентября».  Автор пропонує в скарбничку вчителю найрізноманітніші «режисерські» знахідки – способи організації того чи іншого заняття, ігрові прийоми опитування і контрольних робіт, типи домашнього завдання, способи розвитку мовної інтуїції.

Хочу звернути вашу увагу на поняття режисура уроку, яке проходить стрижнем через все видання.

Режисура уроку, за словами автора – це не методика, це ніби такий особливий педагогічний стиль, який провокує вчителя на придумування чогось свого. Чогось, що давало б учням можливість не відсиджувати урок, а проявляти себе – як люди, партнери, команда. І в цій взаємодії – через інших – виходити на своє власне особисте розуміння навчального матеріалу, і людей навколо, і себе самих. І тут вчителю насамперед треба подумати, як спуститися з командних висот…

2.1.        Піднімемо орфографічні вітрила

Словниковий диктант чи «Одиночне плавання»

        

Для цієї форми роботи необхідні дві смужки паперу. Це «вітрила». Борти – це варіанти. «Лівий борт» – це ті, хто сидить ліворуч від лінії, подумки проведеної посередині парти  (І варіант), правий – ті, хто сидить праворуч від неї (ІІ варіант).

Правила морської мандрівки:

1)    вчитель диктує швидко по черзі кожному борту всього по 8-10 слів;

2)    учням забороняється перепитувати, щоб не збитися з курсу, адже плавання одиночне;

3)    учням забороняється розмовляти, адже кожен знаходиться сам на плоті;

4)    слова пишуться в стовпчик, і вітрило щоразу треба згортати (загинати папірець) рівно на одне слівце. Адже в бурю вітрило згортають!

5)    Коли хвилі меншають, море затихає, можна розгорнути вітрила (перевірка).

При перевірці орфограму обводимо кружечком (якщо правильно написане слово), якщо учень допустив помилку, то виправляє її, а біля цього слова робить ручкою дірку наскрізь. Вдома потрібно вітрило полатати, тобто виконати роботу над помилками.

         У цієї роботи є свої маршрути. Наприклад, океаном «Ненаголошені голосні в корені слова», морем «Чергування голосного в корені» або маршрутом «Допущених в класній роботі помилок» (з набором різних орфограм). Адже цікаво, з якого приводу можлива дірка?

         Сьогодні пропоную вирушити в одиночне плавання

морем «Правила вживання апострофа»

Лівий борт	Правий борт	Правило
П’єса	В’язи	Після б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є,ї
Лук’ян	Лук’яненко	У власних назвах після к та інших тв. приголосних
під’їзд	без’язикий	Після префіксів, які закінчуються на приголосний перед я, ю, є,ї
рясний	гарячий	Немає роздільної вимови
бур’ян	узгір’я	Після б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є,ї
свято	мавпячий	Якщо збіг приголосних, апостроф не ставиться
дзвякнути	морквяний	Якщо збіг приголосних, апостроф не ставиться
верф’ю	любов’ю	В іменниках ж.р. з нульовим закінченням у О.В. однини

2.2.        Прогулянки в орфографічному саду

Після плавання морем-океаном, прогуляємося в орфографічному саду.

Написання ненаголошеного в корені часто виявляється хащами для будь-кого, кому доводиться передавати думку на письмі.

Коренярій

         Коренярій – це блокнотик з колекцією незвичайних рослин. По одній на кожній сторіночці. А виростає така рослина з кореня, і перелік коренів із вказівками сторінки, на якій виросла відповідна до кореня рослина, міститься на останній сторінці «коренярію». (Додаток)

         У початковій школі недостатньо дати в руки дитині навіть такий потужний інструмент, як перевірне слово. Треба ще вміти ним користуватися. А то буває, що весло  перевіряється словом весело, а завмирати – словом мир. Потрібно утримувати в свідомості все гніздо, або кущ, або сімейку, або дерево (рослину). Створювати свої незвичайні рослини нам допомагає дерево, яке знаходиться в класі. Вчитель кріпить корінь, а діти допомагають рослині обростати листям. Інколи на дереві з’являється  «огірок», «іноземець», який «прикидається родичем». Діти разом встановлюють невідповідність, а потім записують слова до свого коренярію. З одним коренем працюємо в класі, з іншим діти працюють самостійно вдома.

Правила колекціонера

1)    Усі відомі частини мови і способи словотвору повинні бути представлені в словах, які виростають на гілках;

2)    перевага надається таким формам, коли приголосний або голосний у корені знаходиться у слабкій позиції;

3)    у кожному слові необхідно обов’язково позначити корінь;

4)    корінь, розташований у кореневій системі, повинен бути написаний яскраво, великими буквами.

З кожною новою рослиною, деревом список коренів на останній сторіночці поповнюється. Тільки тепер корені забезпечені ще й відповідними ілюстраціями (ейдетика).

Варіанти завдань

Як перевірити  виконання д.з? Перед початком уроку діти стають колом, відкривають свої коренярії на потрібній сторінці. У певному ритмі, який вчитель відбиває долонями, вони передають за (проти) годинниковою стрілкою свої блокноти. Стоп! І по колу кожен учень читає слово з даним коренем з того коренярію, який у нього зараз на колінах. «Огірки» опротестовуються схрещеними і піднятими догори руками.

Після цього діти додають до свого дерева те слово, яке їм сподобалося найбільше. Бліцдиктантики: по слову з кожного дерева, які диктує вчитель та діти.

Одягнути дерево від кореня

Одягнути дерево за допомогою листочків	Побудувати свою рослину	Альтернатива
Верх	Лист (повідомлення)	Лист (листя)
Верховина	Листок	Листок
Верхівка	Листівка	Листочок
Поверх	Листування	Листопад
Поверхневий	Листуватися	Листва
Вершина	Листоноша	Листогриз, листоїд
	листоштампувальний	Листоподібний
		Листопадний
		Листоріз
		Листяний
		листячко

3.    Прийоми роботи з словниковими словами

Словникові слова, як і таблицю множення, потрібно знати напам’ять. Ось тільки таблиця множення поміщається на одному аркуші, а словникових слів, правопис яких переважно не піддається жодній логіці – цілий товстенний словник. Їх треба вчити і вчити, нерідко знову повертаючись до одного й того ж слова. Добре ще, якщо дитина багато читає і в неї достатньо розвинена інтуїція. А якщо вона «корзину» з «картиною» третій рік  запам’ятати не може? Щоб урізноманітнити цю роботу пропоную декілька прийомів роботи з словниковими словами.

3.1.Таблиця множення словникових слів

Словникові слова під час вивчення та, коли помилився, записуємо  на сонечку. В центрі  буква, а на промінчиках словникове слово.

Словникове  слово має бути написане кілька разів не лінійно, а саме на променях, під різним кутом зору, і літера, через яку це слово потрапило до словника, вирізнялася своїми розмірами.

3.2. «Вивісити слово на стінку»

Словникове слово потрібно «проілюструвати» на аркуші форматом А-4, виділивши літеру розміром і кольором. Цей малюнок потрапляє на стінку (магнітну дошку). До нього додаються інші слова, які діти вивчають впродовж певного періоду, наприклад місяця. Коли стінка заповнена, слова знімаються з певним ритуалом: згадуючи історію, через яку слово потрапило на стінку. Після цього вчитель диктує швидко слова з аркушів (словниковий диктант). Далі взаємоперевірка. Якщо ні в кого не знайшлося помилки, слово відправляють на «пенсію». Якщо ж хоча б в одного учня виявилась помилка – слово знову відправляється на стінку. При цьому ведеться обговорення, чому це слово потрапило на стінку. Може погано проілюстроване, фломастер блідий… Аркуш зі словом йде на «реставрацію», а потім знову відправляється на стінку.

3.3.Ось такий кругообіг слів у природі!

Підсумок.

Як стверджує Марія Володимирівна «Навчати дітей грамотності можна по-різному. Один шлях – традиційний: домагатися, щоб учні завчили правила і застосовували їх послідовно і неухильно. Але буває й інакше. Якщо підійти до викладання мови творчо, можна знайти багато найрізноманітніших форм, засобів, методів, які допоможуть навчити дітей писати грамотно.»

Естафета запитань і відповідей.

Учасники засідання по черзі задають запитання один одному по темі заняття.